Читати книгу - "Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав"

— Це був ідеальний вечір, — прошепотіла я, коли ми рушили з місця.

Він усміхнувся, не відриваючи погляду від дороги.

— Це лише початок, Настю. Нашого життя разом.

Я притулилася до сидіння, дозволяючи собі розслабитися. Попереду на нас чекала нова глава, і я більше не боялася її перегортати.

Олег зупинив машину біля нашого будинку, швидко вийшов і відчинив для мене дверцята.

— Що ти робиш? — засміялася я, коли він раптом нахилився і підхопив мене на руки.

— Несу свою дружину через поріг, як і годиться, — відповів він із хитрою усмішкою.

Я обвила руками його шию, притулившись ближче. Серце калатало швидше, наповнюючи мене теплом і спокоєм водночас.

Олег впевнено переступив поріг, а я вдихнула знайомий запах нашого дому. Але сьогодні він відчувався по-новому — як місце, де починається наше спільне життя.

— Ласкаво просимо додому, моя дружино, — прошепотів він, опускаючи мене на підлогу, але не відпускаючи.

Я підняла голову, вдивляючись у його теплі очі.

Олег нахилився і ніжно поцілував мене в чоло.

— Хочеш чаю? Або, може, щось поїсти? — запитав він, не відпускаючи мене з обіймів.

Я похитала головою.

— Нічого не хочу. Тільки тебе.

Він усміхнувся, провівши пальцями по моїй щоці.

— Тоді дозволь мені зробити цю ніч ідеальною.

Олег узяв мене за руку і повільно повів углиб будинку. Кожен крок здавався особливим. Це була не просто дорога до нашої спальні — це був шлях у нове життя, повне любові, довіри й тепла.

Я стиснула його долоню трохи міцніше, вдихнула глибоко й зрозуміла: я вдома. З Олегом. І це найголовніше.