Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Син сонця 📚 - Українською

Читати книгу - "Син сонця"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Син сонця" автора Мирослава Горностаєва. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 90
Перейти на сторінку:
плечима:

— У битві нам буде не до розмов… Присягаю.

Дурьодгана сказав радісно:

— Дякую тобі, о Шальє! Колись сам Брагма був візничім Шіви, і Боги виграли битву! А щодо Карни, то він аж ніяк не є сином сути. Вайкартана — учень самого Парашурами, люди звуть його напівбогом і певно не дуже помиляються. Подивись лишень на нього — це воїн милістю Богів, і такого ж йому потрібно і напарника!

Шалья глянув на горде лице Вайкартани, на його скривавлене вбрання, і якась дивна тривога відбилася у його погляді. Наче князь мадрів готувався зробити щось таке, за що йому вже нині було соромно.

— Добре! — врешті вимовив князь мадрів, — я радий прислужитись тобі, сину Ґандгарі, в усякому ділі, на яке тільки здатен. А все те, що я, дбаючи лише за добро, сказав тут про Карну, гарного чи негарного, пробачте мені і ти, Вайкартано, і ти, князь Гастінапуру.

— Гаразд! — посміхнувся Карна примирливо, — гарні напарники Брагма з Шівою, Джанардана з Арджуною, а нині і ми з тобою, Шальє! Поможи мені у битві — і з нами буде Джая!

— Я міг би бути візничим і у Індри, — сказав Шалья, не прийнявши дружнього тону, — і коли ти зійдешся у бою з Арджуною, не тривожся, сину сути, бо це я поганятиму твоїх коней!

Князь мадрів вклонився Дурьйодгані і гордо вийшов. Князь Гастінапуру впав на постіль відкашлявся і мовив весело:

— Ну як, Карно, я ще не розучився умовляти?

— Ти чудовий актор, — хмикнув Вайкартана, — і можеш підмовити кого завгодно і на що завгодно.

— Окрім тебе, — зітхнув Дурьйодгана, — ти бо ніколи не піддавався на лестощі. Навіть замолоду. А цей дурень Шалья і справді повірив, що я вважаю його кращим воїном, аніж володар Двараки.

— Крішна, — сказав Карна замислено, — то щось особливе…

— Я давно хотів тебе спитати, — мовив князь Гастінапуру, — про що він тоді з тобою розмовляв? Ну, коли змусив провести себе за місто?

— Він мене умовляв, — сказав Карна, і щось здригнулось у його голосі, - перейти на бік Пандавів…

— Я так і подумав! — вигукнув Дурьйодгана, — але ж я тебе знаю, Радгеє, друже мій, і то не від учора! Я ніколи у тобі не сумнівався! Ти з тих людей, котрі давши напідпитку обітницю проїхатися на скаженому слоні, виконають це на тверезу голову! Ну, а що іще він казав?

— Багато цікавого, — мовив Карна, — він сказав, що я — син княгині і Сур'ї Світлоликого…

— Ти князь, Карно! — сказав Дурьйодгана задоволено, — а в тому, що ти напівбог, я уже давно не сумніваюсь! Ну, далі! Далі!

— У мене п'ятеро братів, — продовжував Карна занадто спокійно, — троє рідних по матері, двоє зведених. Усі п'ятеро — воїни, а наймолодший з рідних — найкращий від усіх.

— Вони на боці Пандавів? — спитав зацікавлено Дурьйодгана, — тому ти й не оповідав ніколи про цих родичів?

— Авжеж…, - прошепотів Карна, — на їхньому боці…

— Не пощастило! — щиро поспівчував Дурьйодгана, — Ну, розповідай же!

— Крішна сказав мені, що є закон, за яким я маю всі права шлюбної дитини, хоч народився не в шлюбі. Що брати, які нині мене ненавидять, примиряться зі мною, і я, як найстарший, стану на чолі їхніх воїнів…

— Вони що, тебе знають?

— Авжеж…

— Ти диви! — мовив Дурьйодгана захоплено, — і як це Васудеві вдалося таке розкопати! Ну, а ти що?

— Відмовився, друже.

— Впізнаю свого Карну! І все?

— А наступного дня до мене прийшла жінка, котра народила мене. І теж просила, аби я змінив корогву.

Дурьйодгана раптом з блідого зробився аж зеленкувато-сірим.

— Вона, — сказав, — оця княгиня, твоя мати, живе у Гастінапурі?!

— Так, друже…

— Княгиня, котра має п'ятьох синів… І трьох рідних, а наймолодший з них — найкращий від усіх…

— Так воно і є, - зітхнув Карна.

— Хто ти?! — вирвалося у Дурьйодгани.

— Вріша Каунтея Партга, — поволі вимовив Вайкартана.

— Син Прітги і брат Арджуни?! Ти?!

— Я, Дурьйодгано!

Князь Гастінапуру кілька хвилин сидів мовчки. Потім отямився і мовив:

— Світлий мій друже, кривава моя рана… Що ж я накоїв! Ех!

— Та до чого тут ти? — сказав Карна, — сталося те, що мало статись.

— Карно, — мовив Дурьйодгана, — я певен, що ця змія… тобто княгиня Прітга, приходила не просто подивитися на сина і не тільки умовляти тебе змінити стяг. Я чув бо, що ти дав змогу втекти Бгімасені і насміявся з Накули та Сагадеви. Ти мав змогу їх убити, але не зробив цього. Це через Кунтідеві, еге ж? Ти дав обітницю?

— Щодо Арджуни, — сказав Карна глухо, — я обітниці не давав, бо вже присягнув раніше… Тобі, Дурьйодгано… І двобій буде завтра, друже. Я вб'ю свого брата, або поляжу сам!

Дурьйодгана з хвилину дивився в змучене лице друга, а тоді заговорив палко:

— Вайкартано, ми мусимо виграти битву! Ми мусимо вижити! Присягаю, я змінюся! Я більше не скою жодної підлости! Я почну життя спочатку і покладу його не на те, щоб дорівнятися тобі, бо це неможливо, а хоч би на те, щоб стати порядною людиною і кшатрієм не лише за назвою! Ти мені віриш?

— Вірю, друже, — м'яко сказав Карна, — а тепер я піду, бо стомився, а завтра знову в бій. Ти теж маєш виспатись.

— Спати опісля такої розмови неможливо! — заявив Дурьйодгана, — я молитиму Богів, аби вони підтримали тебе у завтрашній битві!

— Молися краще до Сур'ї, - озвався Карна стиха, — бо Боги цієї землі не ласкаві до аріїв, і лише Сонце одне для всіх!

— А Пандави хіба не арії? — спитав Дурьйодгана розгублено, — тоді чому до них ласкавіші Боги?

— Деякі Боги, — втомлено мовив Карна, —

1 ... 71 72 73 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Син сонця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Син сонця"