Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Зоя

- Трохи поспала? - Запитує Арні на вушко.
Невже він заснув зі мною? Його рука на моїй талії, і він важко дихає мені в потилицю. Хоча мене так вирубало, що я тільки зараз зрозуміла.

- Так. Вибач, ти казав, що маєш план, але я просто вирубалася.

– Є план. Але Зоя, ти маєш згадати все, що вмієш робити.

- Що ти маєш на увазі?

- Ти маєш станцювати і пограбувати цього мужика. Пограбувати і забрати те, що я передам разом з тобою.

- Ти хочеш, щоб мене вбили?

– Ні. Ніхто тебе не чіпатиме. Розумію, що це все виглядає м'яко кажучи...

– Це все дивно. Чому я? Я якась пішака? Скажи мені правду, Арні, - прошу, коли підводжуся на ноги і він слідує моєму прикладу.

- Чого мені боятися? Збоченця у вигляді Валери?

- Не знаю. Я не уявляю і сам, що це за людина, і чому вона так сильно хоче тебе.

– Мене можуть хотіти, але не любити. Знаєш, я й досі ненавиджу свою матір! Ненавиджу настільки, що якби знайшла – вбила б без жалю. За те, що кинула! І нагородила такими зовнішніми даними, що все своє життя намагаюсь захищатись. Навіть від тебе довелося!

- Ми не про це зараз, Зоя. Я хочу, щоб ти залишилася цілою і неушкодженою, так само як Еля.

- Еля - так. Але до мене тобі немає жодного діла! Підкласти мене під багатого збоченця і мати свою вигоду – ось твій план.

- Маєш! - грубо хапає за руку і шипить в обличчя.
-Прагнеш зізнань?! Гаразд! Ще не одна дівчина не дратувала мене, як ти! Жодна дівчина не поводилася так зі мною! Жодна дівчина! На жодній з них я не був схиблений, як на тобі! Таким визнанням ти задоволена?

- Більш за все! Відпусти!

- А ти? Що ти відчуваєш до мене, Зоя? - Підчепив пальцем мій підборіддя.
Ні, це нечесно! Чому я не подумала про те, що він захоче визнання у відповідь!

– Секс зближує людей, Зоя. Ти не можеш заперечувати очевидні речі.

- Я не заперечую. Так, ти підкорив моє тіло, але це не означає, що моє серце тебе полюбить.

- А мені й цього достатньо.

- Підкорити твоє тіло без серця.
Пристрасть і одержимість, куди сильніше. Коли жінка стає залежною і одержимою чоловіком – це справжня хвороба, яка набагато страшніша за кохання.

- Не спокушайся, Арні. Я сильніший, ніж ти гадаєш.

- Я з самого початку це зрозумів, мала. Люблю сильних, - каже та відходить.

- Я зараз зателефоную Джерту, а потім визначимося куди тебе доведеться відвезти.

- Відвезти, щоб я не повернулася. Ти навряд мене побачиш.

- Ти повернешся.

- Не будь у цьому так упевнений. Хто знає, раптом мені цей мільярдер запропонує вигідніші умови співпраці. Адже ти мені так і не заплатив нічого.

- Здивувала. Я тобі заплачу. Але якщо ти вирішиш залишитися з тим виродком, що насилує жінок і вбиває їх - справа твоя звичайно, але не раджу. Дружня рада.

- Дякую, друже! А тепер набери цього Джерта і давай покінчимо з цим назавджи!