Читати книгу - "Мала, Олекса Мун (Alexa Moon)"

— Безалкогольне пиво, будь ласка. — Гарчить Міша й отримує від мене удар у плече.

— Я сюди що приїхав дивитися, як ти п'єш нулівку? Май совість!

— А ти пропонуєш надратися в мотлох?

Я знаю, що Міша спортсмен. У нього постійно на перебій тренування зі змаганнями. Але, чорт забирай, він не може заради мене нормально надратися хоч один раз у житті?

— Відверто кажучи, так! Я прийшов не один, а з новинами. Ти скоро станеш хрещеним батьком! — якомога оригінальніше оголошую про нашу з Ветою майбутню дитину.

Міша не відразу розуміє, про що я. Напевно, подумав, що я вже в мотлох.

— Вета вагітна, сьогодні про це дізнався, — кажу прямим текстом.

— Ого! Вітаю! — щиро каже друг, плескаючи мене по плечу.

— Що святкуємо? — біля мене приземляється "тіло" у шкіряній куртці.

Повертаю голову ліворуч і в незнайомці впізнаю хлопця, який бігає за господинею квіткового бутіка, де працює Вета.

— Арон, — хлопець простягає через мене руку, для знайомства з Мішею.

— Михайло, — друг відповідає на рукостискання.

— До речі, бачив, як ви перепихнулися на столі, — тепер Арон звертається до мене і хмикає: — Стіл ми розхитали ще до вас.

— Ти про що?

У мене, звісно, не така громіздка статура, як у Міші або того ж Арона. Я худіший і сухіший. Але це не завадить мені вмазати йому так, що він не забуде цього ніколи. Якого хріна він витріщався на це відео, коли ми його видалили того ж вечора?

— Усі відео з камер спостереження автоматично, паралельно заливаються в хмару. Але я вже видалив його, не хвилюйся.

—  Дуже на це сподіваюся.

— Гей, ти! У чорній футболці, — кличе до себе бармена. — Налий мені чогось удвічі міцнішого, ніж у цих двох. — Киває в наш із Мішею бік.

— Хто це? — штовхнувши в мене ліктем, тихо запитує друг.

— Я не зовсім зрозумів хто він, але начебто адекватний. — Цокаюся своїм келихом із пляшкою нулівки, яку хвилиною раніше поставили перед Мішею.

— Хто, я адекватний? Е-е-е ні... я зовсім неадекватний. — Тихо сміється Арон. — Як щодо того, щоб після нашого спонтанного застілля вчинити невеликий злочин? — перед Ароном ставлять склянку чистого віскі та, ковтнувши її, хлопець усім корпусом повертається до нас: — Мені потрібно спалити тачку одного приставучого слідопита.