Читати книгу - "Новий світ. Провидиця, Вікторія Хорошилова"

Прокинулася сидячи на колінах Лішкорта в лазареті, поруч стояв Оур і Шаєр. Цілитель щось прибрав від мого обличчя і водив над головою рукою. У голові остаточно прояснилося. У тілі була дика слабкість, сил на те, щоб поворухнутися, просто не було.

— Як ти, мала? — запитав Лішкорт.

— Як живий труп, — сказав за мене Шаєр. — Запитав ще таке! Її мало не вбили! У дівчинки вроджений опір ментальному управлінню. Якби не це, вона не замислюючись вийшла б за межі академії, і ми її вже не знайшли. А так, вони її ледь не вбили.

Важко зітхнула. Лішкорт погладив мене по спині.

— Що скажете? — звернувся він до цілителя.

— Жити буде. Зараз у неї сильна втома. Самі бачите, дитина сильно виклалася магічно. У неї всі сили пішли на опір. Банальне магічне виснаження. Потрібно щонайменше кілька днів відпочинку, і добре їсти.

Брати мене з ложечки годували. І добре перший день у мене ледь вистачало сил, щоб просто ковтати. На другий день ледь не покусала, за спробу погодувати так, як минулого дня. Спала весь вільний час від щільного годування. І щоб не чіплялися з їжею, перетворювалася і відповзала під ковдру. У вигляді кошеняти відразу було видно, що мене перегодували. Бо пузо роздувало сильно і брати, бачачи це, відставали від мене. Увечері, першого вимушеного вихідного, зайшов магістр Ялін, я відразу кинулася до нього вже кошеням і сховалася за ногами. До вечора збагнула, що перетворитися відразу ж як наїлася. А турботливі братики намагалися переконати ще поїсти діточку.

— Хтось йде на поправку, вже є спроба втекти.

— Вона відмовляється їсти!

Перетворилася і гнівно повідомила:

— Я лопну! Сам їж і бажано заспокійливе!

— О допекли дитину! Пішли, погуляєш, апетит нагуляєш заодно.

Щоправда, довго йти я не змогла, швидко втомилася.

— Я більше не можу! — сказала ображено, стан був такий зараз, що розплачуся. — Спати хочу.

— Гадаю, брати вже заспокоїлися, і можна повертатися, — магістр Ялін підморгнув мені — Ти, головне, одразу спати лягай, тоді не чіплятимуться з їжею.

До кінця третього дня почувалася вже набагато краще, але братці все одно примудрялися мене нагодувати. Увечері мене вже виписали і відпустили в кімнати гуртожитку. Брати на радощах купили торт. Побачивши його, я відразу перетворилася і пішла у ванну. Лапками зачинила за собою двері й тільки потім перетворилася. Було сильне бажання помитися і лягти спати. Назад я вийшла знову кошеням. Брати дивилися на мене здивовано. Фиркнула тихо і пішла в спальню молодшого брата.

— Ем, Ліє, а ти б могла у Дерека переночувати?

Здивовано обернулася. Брат ніяковіє, і злегка почервоніли щоки. Так-с, у когось намічається побачення з нічним продовженням. Муркнула і пішла до дивана.

— Ні, саме у Дерека в спальні!

Знову фиркаю на них. Старший брат підхопив сонне кошеня і забрав до себе.

— Можеш запрошувати свою панянку. Лія вже майже спить і не почує вас. Тортик тобі залишити?

— Уже спить. Торт їй залишимо, частину, — констатував Ронбер.

Вранці на тренуванні мені дозволили тільки походити по колу в обох іпостасях. Я пройшла одне коло, потім перетворилася на кошеня. Потягнулася на травичці й пішла точити кігті та потягуватися на дереві. Усередині з'явився азарт і я з тихим м'явом забралася на дерево і сіла на гілці. Магістр Ялін одразу підійшов до мого дерева, подивився, що кошеня задоволене і просто лежить, балдіє. Далі став давати команди студентам. Він сьогодні навіть ганяв їх у других іпостасях. Тут уже я уважно спостерігала за хлопцями, особливо за тими, у кого була друга іпостась.

— Іди до мене, — покликав Ялін. — Стрибай!

Сам напросився, стрибнула йому на спину. Чоловік зашипів від болю. Кігтики в мене гострі.

— Я думав, ти в руки стрибнеш, а не на спину.

Перебралася на його плече і влаштувалася зручно.

— Мала, — хмикнув чоловік і погладив мене по голівці та почухав шийку.

Стала муркотіти йому у вухо. Я потім навіть вилизала вухо і шию поруч.

— Я рад твоїй довірі і симпатією, малятко.

Я моторчика так і не вимкнула і продовжувала муркотіти. Коли захотілося спати, впустила обережно кігтики йому в плече. Мене зняли з плеча і дозволили влаштуватися на руці пузиком. Другою рукою гладили по спинці. Заснула миттєво.

— На сьогодні все, — сказав Ялін студентам. — Януше, бери обережно сестру, вона так солоденько спить. Навіть бігти намагається уві сні.

Брату допомогли вкласти мене, точно так само, як у магістра, і я навіть не прокинулася. Одногрупники з усмішкою дивилися на нас. Погладити навіть не намагалися, щоб не розбудити. Брат будити не став, поклав на диванчику у вітальні й укрив пледом. Поки спала, обернулася назад. Прокинулася з найсильнішим бажанням вийти у двір академії. Не замислюючись одразу побігла на вулицю. Там побачила Януша і з задоволеною посмішкою поспішила до брата. Він скупо посміхнувся і простягнув мені руку.

— Лія! — почула окрик магістра Яліна, так і не дійшовши до брата.

Чоловік був чимось стурбований і біг до мене. А я краєм ока помітила, що той, до кого я бігла, не мій улюблений брат. А взагалі, хтось інший. Мить і я вже кошеням драпаю в кущі. Чоловік вилаявся голосом Януша. А підоспілий магістр Ялин стоїть, здивовано дивиться на незнайомця. А потім усміхнувся і сказав:

— Вибач, помилився. Здалося, що з малятком Лією був чужий. Куди вона поділася?

— У кущі забігла. Допоможете сестру дістати? Хотів із нею в їдальню сходити, а вона впирається.

— З тим, як ви її загодовували, не здивований, що дитина відразу драпає від вас.

Я з жахом дивилася, як Ялін наближається до мого колючого притулку, і розумію, що в мене великі проблеми! Якщо я перетворюся, напевно незнайомець знову зможе на мене впливати. Власне, цікаво, чому він зараз на мене не впливає? Зробила ще крок назад і полетіла кудись униз. Тільки й встигла, що запізно злякано нявкнути.