Читати книгу - "Закон Єдиного. Книга 1. Історія Небесних королівств., Алекс Міш-ах"

1. Я, Аполлон, Син Джеховіха, побачив те, що людина на землі не розуміє ні гармонію, ні симетрію, ні музику, як це розуміють Боги!

  2. І голос Джеховіха прибув до мене на ефірійне небесне склепіння, в місце Птимус, кажучи:

  3. Аполлоне, Мій Сину, ви Бог Суада, Бог Доньга, Бог Таха, дивіться червона зірка, земля, вона проходить через ваші домініони. Підіть до неї разом із достатньою кількістю ангелів і дайте їй нового Бога, і скажіть, що ваше ім'я Аполлон! Дивіться, ні люди, ні ангели на червоній зірці не осягають гармонію Моїх робіт, і через свій власний дисонанс вони відмовляють Мені, будучи сліпими перед Моєю Особистістю. Підіть, Мій Сину, і зробіть їх ідолопоклонниками гармонії, симетрії та музики, протягом довгого сезону, щоб вони могли стати органічно співзвучними, - до часу їхнього народження на небесах!

  4. Я сказав: Я відчуваю Вашу мудрість, Джеховіх! І я зібрав сто мільйонів Ваших синів і дочок, вищих ангелів, і сказав їм те, що Ви сказали. Вони відповіли мені одностайно: Ми досліджували червону зірку з часу Ван, і ми справді відчуваємо, що настав час для вашої роботи, Аполлоне!

  5. Я сказав архангелам: Пошліть онійяху на небеса землі, і станьте перед Богом, Лордами і вищими особистостями, здатними до другого відродження. І скажіть Богові та його Лордам: Так говорить Аполлон, Син Джеховіха, і Бог трьох ефірійних світів: Привітання від імені Отця, і любов до всіх вас. Зберіть ваших ангелів там, де підготовлено місце для відпочинку і комфорту. Земля та її небеса мають бути залишені в темряві протягом тридцяти днів, не маючи ні Бога, ні Лордів.

  6. Таким чином мої легіони відбули з землі, на ефірійному судні вогню, на чолі з Туаїн, Богинею Проекінга. І вони були доставлені звідти, згідно з моїми декретами, і земля залишилася без Бога і Лордів - протягом тридцяти днів.

  7. І голос Джеховіха знову прибув до мене: Почуйте Творця, Мій Сину, який пішов далеко від землі відтоді, як вона була потоплена, і хто підняв багато з Моїх світів. Дивіться, легіони Сью і його могутнє відродження довго залишалися з людьми і ангелами, народженими на землі. З Богами і Богинями, які танцювали і співали перед людьми. Користуючись цим, люди червоної зірки стали багатими в обрядах і церемоніях, надаючи перевагу швидконогому над повільним, і спритному над незграбним. І Луїси, архангели поколінь, добре прокладали людям дорогу до успіху.

  8. Тож я, Аполлон, заздалегідь знав, як я маю діяти, коли висаджуся на нижніх небесах, і на самій землі.

  9. Коли прийшов час, я відбув, все ще пам'ятаючи свою рідну землю, з добре збереженою гордістю. І щоб усі речі висловлювали роботи Джеховіха, покладені на мене, мій онійях перевершував за красою всі інші ефірійні судна, що коли-небудь спускалися до землі.

  10. Але як мені осягнути Вашу величину, Джеховіх? Яка мета поїздки Бога для Вас? Ми будуємо судно для ста мільйонів ангелів, і хизуємося його розмірами та красою, але коли ми вирушаємо в подорож до Ваших ефірійних царств, ми залюбки б сховали наші обличчя в ганьбі такого марнославства. Ми пропливаємо через тисячу Ваших кришталевих світів і говоримо про великі відстані, але Ваші безмежні створіння, як у дзеркалі, лежать перед нами. Ми згадуємо землю, наш рідний дім, як один дорогоцінний камінь серед незліченних мільйонів, які Ви кинули у всесвіт. І ми німі через Вашу надзвичайну протяжність.

  14. Як мені осягнути Ваші проекти, Джеховіх? Ви відводите мене назад до часу, коли Ваші ангели прибули і поставили людину вертикально, кажучи: Будьте чоловіком, і будьте жінкою! Але вони не хотіли.

  15. Знову і знову, Ваша жаліслива рука піднімала їх, і Ваш голос приходив, кажучи: Говори, людино, і йди! Ви повинні вдосконалювати себе! Але людина була повільною у сприйнятті мудрості, і це поєднувалося з її плоттю, яку вона любила.

  16. Я пам'ятаю свою землю, Отче! Чоловіки й жінки з довгим волоссям, і руками з пазуристими нігтями, - жорстокі й войовничі. І волосся пучками та коротко завите. Чиї очі були опущені, як у лева, а рот, широкий і відкритий, як у собаки, яка втомилася.

  17. Тому Ви викликали мене, Джеховіх, і я відчуваю Вашу подвійну мету. Бо залишена на самоті людина знайде напарника, і затіє жахливу війну! І Ви дали їй ідола, щоб зробити її непридатною для жорстоких справ!

  18. У Ваших ефірійних царствах, протягом п'ятидесяти тисяч років, Ваші Боги і Богині навчали мене осягати дисципліну Ваших небес. І тепер я прибув, спустився вниз до землі, де Ви спочатку оживили мене в буття, щоб сьогодні я виконав Ваші укази.

  19. Ваша рука підняла мене, Ваша рука сьогодні послала мене вниз. Я був навчений не боятися, дерево віри виросло в мені. Я дізнався таємницю всієї Влади. Як смертний заходить у темну печеру, де повітря вологе й неприємне для дихання, так само прибули й мої янголи з ефірії у вихор землі, у безрадісну атмосферу.

  20. Ваш голос прибув до мене, кажучи: Облетіть землю на онійяхах, Мій Сину. Розворушіть атмосферійців, - тих, котрі не знають вищих небес, і котрі збунтувалися проти Мого Бога та Лордів, і відхилили Мою запропоновану мудрість. Їхня насолода перебуває у війні, і справах людей.