Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Вибрана проза, Який Церетелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибрана проза, Який Церетелі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибрана проза" автора Який Церетелі. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74
Перейти на сторінку:
class="p1">Митрополит Філарет — батько царя Михайла Федоровича (пом. 1633), патріарх Московський і всієї Русі, митрополит Ростовський, діяч часів Федора Івановича і Бориса Годунова. В останні роки життя разом із сином Михайлом, названим «Великим царем», правив державою.

Барон Брамбеус — Сенковський Осип (Юліан) Іванович (1800—1858), російський письменник, журналіст, сходознавець. Редактор і видавець журналу «Библиотека для чтения». В журналі «Сын отечества» вів відділ «Листок Барона Брамбеуса». У своїх статтях перекручував історію Грузії.

ПРОМОВА НА БЕНКЕТІ НА ЧЕСТЬ ЕРНЕСТО РОССІ. — Газ. «Іверія». — 1890. — № 133.

Видатний італійський актор, знаменитий виконавець шекспірівських ролей Ернесто Россі; гастролював у Тифлісі в травні—червні 1890 року. На бенкеті разом з А. Церетелі його вітав Ілля Чавчавадзе. У відповідь Ернесто Россі сказав: «Ваше товариство охоче відвідувало мої спектаклі, зокрема вистави шекспірівських п’єс. Під час спектаклів я чітко бачив, що глядачі дослухалися до п’єс, затамувавши подих, і чуйно сприймали твори видатного поета, його високу поезію, глибокі ідеї. Я переконався в тому, що товариство зобов’язане своєю підготовкою і розумінням безсмертних творів Шекспіра двом грузинським поетам, які перебувають сьогодні серед нас. Поет — великий учитель, і тому я п’ю за здоров’я цих двох грузинських поетів і бажаю їм довгої діяльності на користь і на славу своїй землі і своєму народові».

РОЗМАЇТІ ДУМКИ. — Ж. «Квалі». — 1894. — № 23.

Кудабзіка — герой повісті Г. Церетелі «Кіколікі, Чиколікі та Кудабзіка».

З «БІБЛІОГРАФІЧНИХ НОТАТОК». — Ж. «Акакіс кребулі». — 1898. — № 9.

З БІБЛІОГРАФІЧНИХ НОТАТОК «ВІРШІ БЕРАНЖЕ ГРУЗИНСЬКОЮ МОВОЮ». — Ж. «Акакіс кребулі». — 1899. — № 2.

Бернз Роберт (1759—1796) — шотландський поет.

Кольцов Олексій Васильович (1809—1842) — російський поет.

Беранже П’єр Жан (1780—1857) — французький поет.

Курочкін Микола Степанович (1830—1884) — російський поет, журналіст, громадський діяч.

ІЗ СТАТТІ «ЛИСТ ДО ДРУГА». — Газ. «Іверія». — 1901. — № 103. — Адресований С. З. Мгалоблішвілі.

ІЗ СТАТТІ «НЕВЕЛИЧКЕ ЗАУВАЖЕННЯ» — Газ. «Іверія». — 1901. — № 168. Автор сперечається з критиком Іваном Гомартелі щодо творчості видатного поета Рафаеля Еріставі (1824—1901), виступає проти вульгарно-соціологічних поглядів, які висловлювалися деякими публіцистами на сторінках легального марксистського журналу «Квалі».

ІЗ СТАТТІ «АБЕТКОВА ІСТИНА». — Газ. «Іверія». — 1903. — № 185. А. Церетелі продовжує полеміку з авторами вульгарно-соціологічних поглядів, зокрема з членом «Третьої групи» («Месаме дасі») — першої Закавказької соціал-демократичної організації — Іраклієм Церетелі (1881—1959), згодом одним з лідерів меншовизму.

З ЛИСТА ДО РЕДАКЦІЇ «ІВЕРІЇ». — Газ. «Іверія». — 1905. — № 186. Автор виступає на захист революції, відстоює право народу на революційні дії. З думками, висловленими в листі, перегукується чимало поезій Акакія Церетелі тих часів.

З ПРОМОВИ, ВИГОЛОШЕНОЇ НАД ТРУНОЮ ІЛЛІ ЧАВЧАВАДЗЕ. Коли 30 серпня 1907 року віроломно вбили І. Чавчавадзе, хворий А. Церетелі лежав у лікарні, 9 вересня, в день похорону, процесія спеціально зупинилася біля лікарні, з балкона якої і виголосив Акакій свою знамениту промову.

ІЗ ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРУЗИНСЬКОЇ МОЛОДІ В ПАРИЗЬКІЙ КАВ’ЯРНІ «ВОЛЬТЕР». — У Парижі А. Церетелі був двічі. Востаннє в столицю Франції він приїхав у липні 1909 року лікуватися. 2 грудня того ж року грузинські студенти в кав’ярні «Вольтер» влаштували зустріч з поетом.

...пана Гогоберідзе. — Мається на увазі Ніколоз Гогоберідзе (див. прим, до с. 451).

Рішелье Арман Жан дю Плессі (1585—1642) — французький державний діяч, з 1624 р.— фактичний правитель Франції.

ІЗ СТАТТІ «ЛЕВ ТОЛСТОЙ». — Відгук на смерть Льва Миколайовича Толстого.

МОЇ СПОГАДИ ПРО ШЕВЧЕНКА. — Газ. «Закавказье». — 1911. — № 45.

Андрій Первозванний — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, проповідував християнство серед народів, що населяли південні, східні та північно-східні береги Чорного моря.

Гуджари — загальна назва документа, якого видав цар.

ІЗ СПОГАДІВ ПРО ВАЖА ПШАВЕЛУ. — Газ. «Закавказская речь». — 1911. — № 15.

Важа Пшавела (Разікашвілі Л. П.; 1861—1915) — видатний грузинський поет.

Катков Михайло Никифорович (1818—1887) — реакційний російський журналіст і публіцист. На початку 40-х рр. виступав з позицій поміркованого лібералізму, а з 60-х рр. перейшов до табору дворянської реакції, до націоналізму і шовінізму. У 1850—1855, 1863—1887 рр. — редактор газ. «Московские ведомости». Див. також прим, до с. 575.

Лєсков Микола Семенович (1831—1895) — російський письменник.

Корейша Іван Якович (?—1861) — відомий свого часу юродивий і віщун.

Месхі Сергій Семенович (1845—1883) — грузинський критик і громадський діяч. З 1869 р. — редактор газ. «Дроеба».

ВИСТУП, ЗАПИСАНИЙ НА ФОНОГРАФІ. — Записано 27 лютого 1913 р. разом з віршами «Думи перед смертю», «Дітям», «Поет».

ІЗ ВИГОЛОШЕНОГО В МОСКВІ СЛОВА ДО ГРУЗИНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ. — В листопаді 1912 року А. Церетелі відвідав Петербург і Москву. Московський «Літературно-художній гурток» влаштував зустріч з поетом, на якій були присутні Валерій Брюсов, Михайло Іполитов-Іванов, Олександр Сумбаташвілі-Южин. У зустрічі брали участь і грузинські студенти, що навчалися в московських вузах.

СЛОВО ДО УКРАЇНЦІВ. — Виголошене 15 квітня 1914 р. в Тифліському народному домі (нинішній театр їй. Коте Марджанішвілі), де український драмгурток влаштував урочистий вечір, присвячений 100-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка.

Примітки

1

Сацеретло — родове володіння князів Церетелі.

2

Тапа-рікі — гра з допомогою двох паличок: довшою підбивають коротшу.

3

Мутака — довгий валик для тахти.

4

Чоха — грузинський національний чоловічий одяг.

5

Саджалабо — окреме приміщення для челяді.

6

Торне — піч, у якій випікають грузинський хліб.

7

Чурі — вкопаний у землю великий глек для зберігання вина.

8

Шені чиріме — ласкаве звертання. Дослівно: «Хай твоя біда випаде мені».

9

Макрулі — весільна пісня.

10

Хуцурі, мхедрулі — різновиди грузинської абетки — церковної і світської.

11

Бечі — коров’яча або воляча лопатка. Через відсутність паперу на ній училися писати.

12

Хачапурі — пампушка з сиром.

13

Торнеулі — хліб, випечений у торне.

14

Нацаркекія — популярний герой грузинських казок.

15

Архалук — грузинський національний чоловічий одяг; носиться разом з чохою.

16

В давнину під час читання учні тримали в руці тонкий шнурок або товсту нитку з десятьма вузликами. Скільки разів перечитували, стільки й відраховували по вузлику, ніби на чотках. Перечитавши десять разів, при потребі починали з початку. Саме та нитка чи той шнурок і звалися вузликом. (Приміт. автора).

17

Гамарджоба

1 ... 73 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрана проза, Який Церетелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрана проза, Який Церетелі"