Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

—  Ну як? - Запитала Маарі.

— Нікого не видно, але, гадаю, краще нам ще одну добу відлежатись на дні.

—  Мене лякає стан Фіска. Реанімаційний комплекс показує, що вже повністю усунув наслідки крововиливу в мозок, але він не приходить до тями. - сказала Маарі.

— Не хвилюйся, цей ідіот малолітній міцний, ти сама розповідала, що в нього все гоїться, як на ширху. — промовила Каарла, обійнявши Маарі. Минуло не багато часу з похорону Журта, але  вони стали дуже близькими, і тепер Каарла сприймала дівчину як свою молодшу сестричку. – Все з ним буде добре. Але ж гад який, підставив нас.

—  Він не винен, таурскен сам упав, - сказала Маарі.

— Але чого він поліз до нього так близько, адже він міг його вбити телекінезом або з гвинтівки голову прострелити. Навіщо він до нього поліз? - Не могла зрозуміти дій хлопця Каарла.

—  Очнеться і запитаємо, і якщо мені відповідь не сподобається. - багатообіцяюче сказала Маарі, міцно стиснувши кулачки. Каарлі навіть стало шкода хлопця на пару секунд, але потім згадала, що він сам винен, то нехай отримує.

—  Гей, годі тріпатися, я хочу спати, - сказав Нурі.

—  Ти ж тільки годину тому прокинувся? - обурилася Маарі.

—  А що тут ще робити? Тільки спати, не заважайте, - промовив хлопець і обернувся до них спиною.

— Ти теж трохи поспала б, — сказала Каарла Маарі. — Вже більше доби на ногах.

—  Як і ти, - відповіла Маарі, у відповідь Каарла лише потріпала короткий їжачок волосся на голові дівчини.

За кілька годин Фіск уперше, більше ніж за стуки, заворушився. Дрімота з Каарли одразу зіскочила і вона почала перевіряти показання реанімаційного комплексу.

У мозку фіксувалася підвищена активність, що відповідало пробудженню після глибокого сну. В іншому ж стан здоров'я був повністю нормальним. В одну мить Фіск розплющив очі і втупився порожнім поглядом у дівчину, лише  секунд через  в його погляді з'явилося усвідомлення.

— Хрвп, ивпшпфыжво, фсітіфсьіфсіф, — промовив хлопець. Побачивши нерозуміння на обличчі Каарли, він повторив сказане, але й це не додало розуміння дівчині.

—  Фіск, я не розумію тебе, - сказала Каарла.

— Щатрвір, раоиии, орливілдфів, — знову промовив він, але Каарла знову нічого не зрозуміла.

—  Фіск прокинувся? - Почула зі спини Каарла.

— Опритомнів, але несе при цьому повну біліберду. - сказала Каарла, але потім ніби згадала щось, - Здається, я таку безглуздість вже чула.

—  Де? - Запитала Маарі, насторожившись.

— Записи допитів зіургів.

—  Фіск знає мову зіургів? - Здивувалася Маарі і хотіла вже обійняти хлопця.

—  Не підходь, ми не знаємо, що таурскен з ним зробив. Дістань транквілізатор, бачиш, він нас не розуміє, краще приспати його, раптом він уже не Фіск?

—  Ти що таке несеш? Це Фіск, - закричала Маарі.

—  Ти можеш це гарантувати? - Запитала Каарла. Маарі у відповідь задумалася, після чого впевнено зробила крок у бік Фіска та обійняла його.

—  Бачиш? Це Фіск, - повернувшись до Каарли сказала вона. - Нічого, все буде добре, ми розберемося в тому, що з тобою сталося. Хлопець явно нічого не зрозумів із її слів, але на поцілунок відповів.

І все ж таки Каарла вмовила хоча б зв'язати Фіска, правда, він відразу продемонстрував, що це марно, розірвавши стяжки телекінезом. У відповідь Каарла лише відмахнулася від нього рукою, але тепер намагалася перебувати в протилежній частині БТР-а.

Наступні кілька годин дозволили з'ясувати, що Фіск зовсім не знає інтергалакту. Ні письмово, ні усно взагалі ніяк. Щоб там не сталося з тим таурскеном, але здавалося, ніби знання інтергалакту замінилися на знання мови зіургів.

Причому сам Фіск не відразу зрозумів, що говорить невідомою мовою, як і пише. Для нього це інші говорили незрозумілою мовою, але коли і в комп'ютері БТР-а все було написано незрозумілими гачками, хлопець усе зрозумів. Наступні кілька годин Маарі займалася тим, що навчала інтергалакту за допомогою голопроектора. Виводила зображення предмета, називала його голосом і нижче виводила, як пишеться цей предмет.

На превеликий подив, Фіск запам'ятовував слова швидко. До кінця другої години навчання, він уже знав близько п'яти сотень слів і міг, нехай і з сильними помилками, порозумітися з іншими. І перше, що він зробив, це вибачився за свій дурний і дитячий вчинок. У відповідь Маарі лише розплакалася та обійняла хлопця. Їй було на все начхати, головне - Фіск був живий, а решта, це тимчасово.