Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

.

Дякую.

— , — .

Я тримав пістолет низько — насправді занадто низько — і вистрілив, коли він все ще закривав пролом з простягнутими мечами в обидва боки.

, : - .

Він стрибнув і легко випустив снаряд, але це було саме те, на що я сподівався: приманити його в повітря, де він не зможе змінити напрямок. Коли я пригнувся під дикими гойдалками фехтувальника, я підняв Френка в іншому аперкоті, що працює на .

! .

Каблам! — сказав він, з'єднавшись із підборіддям гравця і відправивши його сальто назад у повітря. Я переключився на свої промахи і вивантажив два критичні постріли, а потім Темний урожай для хорошої міри, а потім повернувся назад, щоб зустрітися з цілителем.

, .

Його очі широко розплющилися, і він завмер, стиснувши кулю в одній руці. За мить труп фехтувальника стукнувся об землю позаду мене.

Я встромив пістолет назад у ліву руку, а Френк — у праву, а потім подряпав револьвером підборіддя, підійшовши до нього.

Схоже, у вас не так багато заважає бойовій регенерації, так? Я підняв пістолет і вистрілив у ворона, який хлюпнув йому на груди і змусив його крутити педалі з маною на нуль. Це добре працює для того, що буде далі.

Я закрутив пістолет навколо пальця, потім підняв Френка.

Що ти думаєш, Френк? Її здоров'я практично повне. Можливо, це гарний час, щоб зламати вас власним вбивством від ста до нуля.

.

О, він підійде. Він чудово зробить.

? - .

Робити для чого? Цілитель замахнувся кулею, але я легко пригнув її, а потім зупинив його горизонтальний холод бортом мого револьвера.

.

Я підійшов ближче і схопив його за плече з Френком.

, 5 .

Здавалося, що він ось-ось закричить, але, здавалося, змінив свою думку, побачивши білу п'ятірку, що пливе над його головою.

,

Стривайте, п'ять? П'ять пошкоджень? Він кинувся на мене, потім на Френка, потім знову на мене. І все?

Поки що, сказав Френк.

‘

Так. Можливо, ви захочете влаштуватися зручніше, тому що це займе дуже, дуже багато часу.

І я буду насолоджуватися кожною годиною, - сказав Френк.

? .

Ви сказали години? Зброя цілителя зникла, і він підняв руки вгору долонями назовні. Знаєте що? Я думаю, що мені тут добре.

—

Що ти маєш на увазі, ти хороший? – сказав Френк. Не чекай, не треба...

!

Уцілілий член "синьої" команди зазнав поразки!

!

Червона команда перемагає!

Глава

-

Сорок чотири

.

Я повернувся до Твердині з широкою посмішкою на обличчі.

: .

Чоловіче, – сказав Френк. Офіційно: я занадто заляканий для власного блага.

.

Вам, напевно, стало занадто моторошно з цим.

Гадаю, що так. Чорт забирай, я б і того цілителя порвав. Я маю на увазі, врешті-решт.

.

Я в цьому не сумніваюся.

.

Я оглянув майже порожню загальну кімнату. Здавалося, що ми з Ніною були першими, хто закінчив наш матч, напевно, через формат, який нам дали.

, !

Ніна підійшла і заскочила на барну стійку поруч зі мною, замовила напій, випила, а потім замовила ще одну. Я не можу повірити, що нам це вдалося. Два на три!

Грубо, сказав Френк, але я поки що дозволю собі це зробити. Принаймні до приїзду Дарлінга.

Ніна відригнула, потім нахилилася вперед на табуретку. До речі, про Кохану, як іде війна?

?

Я засміявся. Ви чули про таке, так?

?

Кілька разів, так. То як іде війна?

? .

Яка війна? – сказав Френк.

.

— глузувала Ніна. Війна за серце Коханої, очевидно.

, .

О, знаєш, сказав я. В основному я чекаю свого часу і заманюю Френка в помилкове відчуття безпеки, прикидаючись нейтральною стороною.

Стривайте, що?

Вибачте, я сказав це вголос?

Френк примружив очі. О ні, ви цього не зробили. Гра триває, хлопчик-ельф.

…

Так... – сказала Ніна. Чи досягаєте ви прогресу?

.

Не зовсім, якщо бути до кінця чесним. Був дуже зайнятий.

.

Вона вдарила мене по потилиці.

Я потягнувся назад і потер місце, наче йому було боляче. Якого біса це було?

.

Справа в тому, що це необхідно.

? .

Те, що потрібно? – сказав Френк.

,

Поняття не маю, чоловіче, сказав я.

?

Ніна похитала головою. Просто пара дольтів. Що з тобою? Що з нею не так? Як ми взагалі пов'язані?

.

Я зробив глибокий ковток замість того, щоб коментувати і копати глибше в будь-якій ямі, яку, очевидно, копав.

Ви ж хочете перемогти, чи не так?

Я дивився на неї через край келиха. Я маю на увазі, очевидно. Це війна.

Ніна закотила очі, потім нахилилася, щоб прошепотіти мені щось на вухо. Вона стиснула обидві руки перед ротом, наче особливо хвилювалася, що Френк підслухає, а потім з центру кімнати долинув чутний хлопок.

Ніна рвонула геть, наче боялася побачити, що Дарлінг дивиться на неї в центрі кімнати, і саме це вона й знайшла.

? .

У що ви зараз втручаєтеся? — сказала Дарлінг, і хоча вона звучала підозріло, цього було недостатньо, щоб стерти посмішку з її обличчя.

.

Ніна схрестила руки. Спроба пришвидшити процес. Не звертайте на мене уваги.

? .

Пришвидшити що? – сказав Френк.

Я швидко встав і мусив утримати стілець, щоб він не перекинувся. Як це було?

?

Розчавив його. Одного разу здобув чудову нічию і опинився в грі проти купи ближнього бою з удвічі більшою кількістю далекобійників на нашому боці. Її усмішка трохи потьмяніла, і вона подивилася в підлогу. Як ви, хлопці, зробили? Вибачте, що вас облажали двічі поспіль. Гниле везіння.

, .

О, ми перемогли, – сказала Ніна. Природно.

Милий кліпнув очима. Нізащо.

Шлях, – сказав Френк.

?

Навіть з учасником як мертвим вантажем?

. !

Я посміхнувся їй. Звичайно!

Дарлінг постукав по екрану, який я не міг бачити, а потім поморщився.

?

Як ми дивимося?

, .

Могло бути й гірше, але я думав, що ми будемо вище. Зараз ми сьомі, тому ми, ймовірно, загинули б у воді, якби ви, хлопці, не вирвали цю перемогу.

.

Інші люди, ймовірно, вже дограли більше матчів, сказав Френк. Більше матчів, більше очок. Поки що не переживаю з цього приводу.

, .

Так, я погодився, і, схоже, єдині гравці , що залишилися, всі в одній великій групі. Напевно, все зводиться до них.

?