Читати книгу - "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"

- Дати хліба та видовищ? - Уточнила я, схиливши голову на бік. І нарешті зловила погляд Назаріо. Він кивнув мені:

- Якщо не хочемо бунтів – народ треба забезпечити їжею на зиму і... відвернути увагу від загарбників. Поки що хвиля повстанського настрою не перекинулася на наші міста.

- Я вас зрозуміла, Назаріо.

Піднявшись на ноги, я попрямувала до дверей у коридор, збираючись зазирнути в сусідню кімнату до пасинка.

– Сьогодні ж я вирішу, що робити з жителями міст. А поки що, Альба, допоможи мені в кімнаті Коррадо.

- Слухаюсь, пані, - озвалася дівчина і побігла слідом за мною.