Читати книгу - "В обіймах ночі, Рина Мир"

Як же це неприємно… Гіркота в серці й образа на батька стає все більшою.

– Ніхто його не випустить! Це мій наказ! Він – небезпечний злочинець і скоро сяде надовго. Суд доведе його вину. Тож тобі нічого тут робити. Негайно повертайся додому, а вже ввечері поговоримо та з’ясуємо, хто допоміг тобі звідти вийти, – батько перевів суворий погляд на Олю і зайшов у відділок поліції.

– І що тепер будеш робити? – підійшла подруга.

– Не знаю.

Коли за батьком зачинилися двері, з поліцейського відділку вийшов незнайомий чоловік. Я вже хотіла йти геть і подумати, що робити далі, як він зупинив мене, звернувшись:

– Станіславо Вадимівно? Доброго дня. А я саме вас шукав і гадав, що варто буде навідатися до вас додому, але виявляється, ви самі прийшли до мене.

– Вибачте, ми знайомі?

***