Читати книгу - "Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест"

Релі насупилася:

― Що? Твоя мама?

― Вона психована сучка, ― кинула Кіара, роззираючись довкола, аби переконатись, що ніхто їх не підслуховує. А тоді, взявши принцесу під руку, підвела поближче до стола із десертами. Взяла один із кексиків, надкусила його, і з повним ротом, що геть не личило особі її статусу, запитала: ― Хіба ти не знала? ― пережувавши, Кіара дала Релі час на те, що усвідомити почути. Нарешті, ще раз озирнувшись, дівчина зашепотіла: ― Вона вже давно планує напад на Медіанос. Постійна посуха понищила всі запаси у нашій країні. Люди мруть від голоду, поки ми тут вдаємо, що повсюди мир.

Обличчя Релі змінилось у тривозі:

― Я… я можу якось допомогти?

Та Кіара кинула голосом абсолютно не стривоженим з цього приводу:

― Звісно, можеш. Попередь своїх. Моя мама налаштована рішуче. Батько уже давно не управляє армією. Вони нападуть наступного тижня.

Де Вантелл нічого не розуміла. Намагаючись триматись рівно, вона насупилась і запитала, жмакаючи пальці голубої рукавички на одній руці іншою:

― Чому… ти говориш мені про це? Чи не мала б ти…

― Мовчати? ― обличчя Кіари було сповнене юнацької чистоти. ― Я не хочу мовчати. Так, це несправедливо, що люди у моїй країні гинуть від голоду. Та ніхто не змушував їх сотні років жити в пустелі, із заздрістю позираючи на сусідні плодючі землі Медіаносу. Голод і смерті для влади моєї країни завжди були лиш приводом для війни. Насправді, на простий люд усім завжди було начхати. Та це наша справа. Твої люди не повинні гинути через це.

Релі випросталася й проказала, приковуючи до себе увагу всіх присутніх:

― Ні, це не могла бути Кіара. Вона б тебе не закляла, не прирекла б на вічні страждання у глечику.

Неочікувано Ноа склав руки на грудях, аби з винятковою проникливістю обвести Релі очима:

― Ваша Величносте, ти впевнена, що добре знаєш королеву? За останні десять років, після того, як її мама померла, вона показала себе не з найкращого боку. В принципі, від Ізадори її нічого й не відрізняє, хіба що ще більш виняткова жорстокість.

Лея закивала головою, підтверджуючи сказане. Релі насупилася:

― Жорстокість?

Ноа кивнув, а тоді розповів:

― Вона особисто очолила військо Мерідії, коли Медіанос почали розривати на шматки внутрішні чвари. Саме вона була першою, хто наважився напасти після розкриття і страти Короля. А Нордесте… вони узагалі не планували напад. Та дізнавшись, що Ізадора Лоран була отруєна ще на півдорозі із свята Миру, тут же направили свої війська у Медіанос.

Обличчя Релі пронизали змішані емоції. Вона опустила погляд, поки Вей дивився на неї невідривно… у очах його було щось таке травмуюче, щось, що мовби прямо зараз пожирало його зсередини…

«Значить… Ізадора померла. Це… невже це Кіара була тією, хто запевнив народ Мерідії і Нордесте, що це мої люди отруїли її маму…»

Та в ту ж мить озвався Норвел:

― Насправді… Я не усе вам сказав, ― звівши очі на усіх у відьомській хатинці, він проговорив: ― З самого початку це був лише я, хто любив її. І я ніяк не міг привернути її увагу, будучи королівським молодшим кухарем. Тож я… пішов до Колодязя бажань. І загадав бажання.

Привіт, читачу! Рада, що читаєш мою писанинку. З тебе лайк - автору приємно❤️
Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))