Читати книгу - "Талісман обраної, Ася Чирокбей"

- А коли ти давав принцесі отруту, ти розумів, що робиш? - запитав Зерд.

- О так, батьку! Я вчиняв цей злочин, перебуваючи в тверезому розумі, - твердо відповів Рігд.

Він знову спробував встати, але Кріді замурчав голосніше. Повіки юнака обважніли, погляд став осолов'янілим.

- Рігде, ми повинні звести це татуювання. Процедура неприємна, і можливо, тобі буде боляче.

- Добре, батьку, - юнак слухняно кивнув і заплющив очі.

Ми поклали його на палубі на живіт, підклавши під голову згорнутий камзол, і Конфідус взявся за виведення татуювання. Він наніс рослинну суміш по лініях малюнка і залишив висихати на сонці. Через деякий час шкіра почервоніла і стала вкриватися пухирями. Рігд схлипував уві сні, але не прокидався.

Конфідус стер порошок мокрою тканиною, стежачи за тим, щоб суміш не потрапила на руки, і промив пошкоджену ділянку водою. У місці, де були лінії татуювання, утворилися рани, але малюнка не було. Зерд наклав пов'язки, і ми перевернули юнака на спину. Зерд знаками пояснив Кріді, що хлопця можна будити.

Рігд розплющив очі й поморщився від болю. Зважаючи на рану на спині, юнак тримався гідно.

- Рігде, я поясню тобі. Твоя мати...

- Не треба продовжувати, батьку. Щоб там не було, я люблю матінку і не хочу чути про неї нічого поганого, - Рігд заплющив очі.

Зерд знизав плечима, встав і відійшов до борту, а Конфідус розпочав обряд очищення. Він зняв із себе зброю та екіпірування, і став на коліна, щоб прочитати молитву. Я відійшов убік, не бажаючи заважати, а Кріді залишився поблизу.

Мені вперше довелося побачити Конфідуса в ролі священнослужителя. За винятком коротких молитов перед боєм, якщо, звісно, обставини дозволяли, він ніяк не виявляв свого сану, перебуваючи серед воїнів.

Закінчивши молитву про себе, еридіанин піднявся з колін. Він випростався на весь зріст, доклав руку до грудей і почав читати молитву вголос. Конфідус вимовляв слова співуче. Це була молитва еридіан, тож я розумів не всі слова. Голос лунав над морем, і за деякий час я з подивом зрозумів, що корабель хитається на хвилях у такт, а оснащення поскрипує в унісон зі словами молитви. Конфідус обійшов навколо юнака, насипаючи коло з рослинного порошку в суміші з білою глиною, і, наливши трохи духмяної олії в похідну лампадку, запалив її. Кораблем поширився аромат засобів, які використовують у богослужіннях.

Ми з Зердом опустилися на коліна - явно відчувалася присутність Вищої Сили. Я побачив, що Рігд спить уже без допомоги Кріді. Його дихання було спокійним і умиротвореним. Конфідус прибрав лампадку, знову опустився на коліна і прочитав завершальну молитву, ледве ворушачи губами. Він зробив охоронний знак і піднявся. Обряд очищення був заверший.

Ми знову зібралися в кают-компанії. Цього разу, крім Зерда, Конфідуса і мене, був присутній сер Тангрет і його майстри. Кораблі дрейфували у відкритому морі, а нам треба було терміново змінювати план. Непередбачуваність поведінки Рігда зробила його ненадійним помічником. Юнак досі спав на палубі, хоча сонце вже майже зайшло.

Рігда вирішили залишити під наглядом батька, тож юнак мав вирушити з нами, а Конфідусу на допомогу вирішили надати сера Тангрета і похмурого зброяра на ім'я Сольчван. Якщо чарівний корабель дійсно існує, допомога майстра може виявитися не зайвою. З нами залишався веселун Гердан.

Після заходу сонця кораблі розділилися. Конфідус із товаришами на двох галерах рушили на північ, до Матії, а ми з усією можливою швидкістю понеслися на південний захід. Наступні два дні минули відносно спокійно, хоча я бачив, що Зерд нервує щодо виконання нашої місії, та й я, зізнатися, був не впевнений, що ми зможемо керувати чужим кораблем.

Рігд став ще більш мовчазним. Після пробудження Зерд у загальних рисах змалював йому те, що відбувалося, і пояснив причину таких дивних вчинків. Вислухавши його, юнак остаточно замкнувся в собі. Він проводив час на самоті на кормі корабля, дивлячись на море, яке залишалося позаду, наче хотів щось розгледіти у своєму минулому.

На третій день ми наблизилися до острова, і настав найвідповідальніший момент. Чужий корабель стояв на якорі в тій бухті, де ми його залишили. Зовні нічого не змінилося. Ми наблизилися на човні, і першим на борт піднявся Гердан, якому не терпілося познайомитися із загадковими пристроями чужих. За ним мотузяною драбиною вправно видерся Кріді, і останніми піднялися ми із Зердом. Матрос залишився на веслах, щоб прикривати можливий відхід. Наш корабель залишився на якорі у затишному місці при вході в бухту з тим, щоб його не одразу помітили з моря, і водночас дати хороший огляд нашим дозорчим.

Піднявшись на палубу, Гердан зачаровано бродив серед дивовижного оснащення. Кріді цілеспрямовано попрямував до трюму, а Зерд про щось радився зі своїм птахом, поглядаючи на острів. Корабель стояв на мілководді, наскільки дозволяла осадка, і плавцю не становило б труднощів дістатися з берега. Мені ж нічого не залишалося, як чекати вказівок сера Вартового, оскільки я нічого не розумів у заморських пристроях. Я розташувався на кормі і приготувався вести спостереження за входом у бухту. Але не встиг я це зробити, як помітив спалах. З нашого корабля подавали сигнал про те, що в морі з'явився чужий корабель.

Я негайно сповістив про це товаришів і попрямував до трюму, щоб попередити Кріді. Уже спускаючись сходами, побачив, як птах зірвався з плеча Зерда і вирушив на розвідку.