Читати книгу - "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс"

— Звичайно, — твердо кивнула. — Тому я вимагаю розв'язання цієї проблеми, інакше ваш престижний університет буде в топі популярності всіх соціальних мереж.

— Навіть якщо це стосується вашої подруги?

— Моя подруга тут жертва, і я не буду називати імен, достатньо тільки назви університету.

— Я розумію. Я не схвалюю такі стосунки, і якщо вони й можуть бути, то між вільними людьми та за інших умов.

— Це за яких ще умовах? — спантеличено запитала Ангеліна.

— Таких, аби про це потім не знало пів України, — усміхнувся ректор.

Він підійшов до столу та ввімкнув ноутбук.

— Яке ім’я викладача?

— Ангеліна… — прошепотіла в останнє.

— Гординський Микита Вікторович, — вперто відповіла.

— Ви впевнені? — у голосі ректора почулася здивованість.

— Так.

— Що ж,  — видихнув.

Я підняла погляд, спостерігаючи, як ректор набрав щось у телефоні й підніс його до вуха.

— Микита, — промовив чоловік, а мене різко кинуло в холод. — Прийди до мого кабінету… Є розмова.