Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"

– Це часом не той набір, що надіслали Касіалу в день смерті його батька? – ахнула Флора.

– Солдатики розбрату та зникнення таємничої коробки? – Жасмин бонусом не зацікавилася. – Прийде – побачимо. – Вона зробила ще одну порцію сухої кави з цукром. – На чому я зупинилась? О так, суддя і зомбі… Зомбі на твоїй совісті. А суддю я розумію… Дивно, правда ж? Я все життя викриваю злочинців, але він перший, кого мені шкода. Гаразд, не нагнітатиму. Слухай і не смій проектувати це все на себе, інакше Персик мене зжере живцем. У сенсі, відправить вистежувати зрадливих чоловіків чи щось таке. Отже, вісім років тому суддя Псарк…