Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Вушко голки 📚 - Українською

Читати книгу - "Вушко голки"

891
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вушко голки" автора Кен Фоллетт. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 90
Перейти на сторінку:
— він уже доводив це в Польщі, Франції та Росії. Але цього разу навіть надії на перемогу немає — це очевидно.

Однак він не збирався мати нічого спільного з кількома генералами, що планували заколот проти Гітлера. Він дозволив собі закрити очі на їх змову, але приєднатися — це вже занадто. Фаненайд, присяга німецького солдата, ще багато значила для нього. Може, саме в цьому причина того, що він продовжував служити Рейху. Не має значення, на чиєму боці правда — його країні загрожує небезпека, і він має її захищати.

«Я як старий кавалерійський кінь, — думав він. — Якщо залишуся в стійлі, то помиратиму від сорому».

Наразі під командуванням Рундштедта було п'ять армій на Західному фронті. Півтора мільйона солдатів. На жаль, деякі дивізії мало чим відрізняються від притулків для інвалідів на Східному фронті; бронетехніки вкрай бракує; серед старших чинів не всі німці — але Рундштедт все одно певен, що зможе захистити Францію від втручання союзників, якщо правильно розташує війська. І ось саме це він і планував обговорити з Гітлером.

Машина впевнено підіймалася по Кельштайнштрасе[50], аж поки не спинилася перед великими бронзовими воротами на схилі гори Кельштайн. Охоронець із СС натиснув на кнопку, і ворота із дзижчанням пропустили авто в довгий мармуровий тунель. У дальньому кінці в'їзду машина знову спинилася, і Рундштедт пересів у підйомник (не менш комфортний ніж мерседес), який повіз його на чотириста футів угору, в Адлерхорст[51].

У вестибюлі його зустрів Раттенгубер — забрав пістолет і наказав чекати. Рундштедт сів і почав роздивлятися порцелянові прикраси, обдумуючи свою промову. За мить охоронець повернувся й провів його в конференц-зал.

Інтер'єр нагадував палаци вісімнадцятого століття: на стінах картини та гобелени, у кутку — бюст Вагнера й величезний годинник із бронзовим орлом. Вид із вікна був просто фантастичний: пагорби Зальцбурга та величний пік Унтерсберг, де за легендами покоїться тіло Фрідріха Барбаросси[52], який колись постане з мертвих на захист Вітчизни. У кімнаті на дизайнерських грубих стільцях сиділи троє чоловіків зі штабу Гітлера: адмірал Теодор Кранке — командир флоту на заході, генерал Альфред Йодль — голова штабу й адмірал Карл-Єско фон Путткамер — особистий ад'ютант Гітлера.

Рундштедт привітався й сів на вільний стілець. Офіціант приніс бутерброди з ікрою та келих шампанського. Гітлер стояв біля великого вікна зчепивши руки за спиною і, не відводячи очей від пейзажу за вікном, коротко мовив:

— Рундштедт змінив свою думку. Тепер він згоден із Роммелем: союзники наступатимуть із Нормандії. Моя інтуїція підказує мені те саме. Проте Кранке й досі вважає, що ми маємо прикривати Кале. Рундштедте, поділіться з Кранке вашими думками.

Рундштедт поспіхом проковтнув шматок бутерброда й відкашлявся. Ну точно, ніяких манер — не дав гостеві навіть трошки перепочити.

— По-перше, я отримав нові відомості. Аналіз бомбардування Франції показав, що головна ціль союзників — знищити мости на Сені. Якщо вони збираються наступати з Кале, то мости на Сені не відіграють жодної ролі в битві. Але якщо ж вони планують висадитися в Нормандії, то нам доведеться переправляти наші резервні сили через річку, щоб забезпечити підтримку нашим. По-друге, я спробував розрахувати наступ союзників на Францію з точки зору командира. І дійшов висновку, що головне в наступі — забезпечити, щоб війська були надійно доправлені. Надійно і швидко. Для цього потрібна велика затока, і найкращий варіант — Шербур. Отже, аналіз бомбардування і логіка стратегії вказують на те, що наступ відбуватиметься з Нормандії, — підсумував він і допив зі свого келиха. Служник наповнив його знову.

— Усі наші розвіддані вказують на те, що це буде Кале, — зауважив Йодль.

— Ми щойно оголосили начальника Абверу зрадником, — урвав його Гітлер. — Ну що, Кранке, вас переконали?

— Мій фюрере, ні. Я теж думав про те, як би я вів наступ, якби командував силами союзників. Тільки я взяв до уваги декілька морських факторів, які Рундштедт міг і не врахувати. Я вважаю, що союзники наступатимуть вночі, орієнтуючись на місячне світло. До того ж я переконаний, що вони використовуватимуть переваги високого припливу, щоб пройти перешкоди, встановлені Роммелем. Вони ніколи не підуть близько до скель і сильних течій, яких повно біля узбережжя Нормандії.

Гітлер з огидою на обличчі похитав головою.

— Крім того, є ще один важливий аспект, — зауважив Йодль. — Британську бронетанкову дивізію перекинули з півночі Англії на південний схід, у Гоув, до Першої групи армій під командуванням Паттона. Ця інформація надійшла з перехоплених радіоповідомлень: у дорозі переплутали столові прибори якогось із підрозділів, і ці ідіоти сварилися просто в ефірі. Ця дивізія — чи не найелітніші війська Британії, нею командує генерал сер Алан Генрі Шафто Адейр. Я переконаний, що під час битви ці сили не залишаться незадіяними.

Руки Гітлера почали нервово смикатися, а на обличчі з'явилася болісна нерішучість.

— Генерали! — рикнув він. — Або висловлюйте конкретні пропозиції, або краще вже зовсім мовчіть!

Рундштедт із притаманною йому сміливістю відразу почав:

— Мій фюрере, у вас є чотири чудові танкові дивізії в Німеччині, які стоять зовсім без роботи. Якщо моє припущення правильне, то вони нізащо не встигнуть у Нормандію, щоб відбити наступ. Я дуже вас прошу перемістити їх у Францію під командування Роммеля. Навіть якщо я помиляюся і союзники все ж таки наступатимуть із Кале, ми зможемо швидко доправити їх на місце та забезпечити підтримку.

— Я не знаю! Не знаю! — очі Гітлера розширилися, і Рундштедт навіть засумнівався, чи не надто різко він висловився.

Путткамер уперше долучився до розмови:

— Мій фюрере, сьогодні неділя.

— І що з того?

— Завтра має повернутися субмарина з агентом. Із Голкою.

— Дійсно! Є ще хоч хтось, кому я можу довіряти!

— Звісно, він може будь-якої миті вийти на зв'язок і доповісти, але з якоїсь причини уникає цього та хоче звітувати особисто. Можливо, наразі краще відкласти рішення на добу? Тому що або вже сьогодні, або завтра ми знатимемо напевно.

— Не можна більше відкладати рішення, — втрутився Рундштедт. — Атаки з повітря та диверсії значно посилилися. Наступ ось-ось почнеться.

— Не згоден, — заперечив йому Кранке. — Сприятливі погодні умови очікуються не раніше, ніж на початку червня.

— Це вже зовсім скоро.

— Тиша! — гаркнув Гітлер. — Моє рішення: танкові війська залишаються в Німеччині. Поки що. У вівторок, коли будуть відомості від Die Nadel, я

1 ... 74 75 76 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вушко голки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вушко голки"