Читати книгу - "Дамір, Iрина Давидова"

— Господи, Байєр, я тебе за це ненавиджу, — проскулила вона, повністю обмякнувши в моїх обіймах.

— За оргазм?

— За сутність твою ненаситну.

— Мала, думається мені, що варто в тебе повчитися, — розсміявся я, і відійшовши на півметра, поправив свої шорти і почав допомагати одягатися втомленій Лії.

— Як виходити тепер? Вони ж все чули!

— Плювати на них. Ходімо.

— Дай хоч шорти натягнути.

І як тільки вона була готова, я схопив так і не приміряний комплект, який впав під час нашої пристрасті, взяв дівчину за руку і незворушно пройшов до каси. Консультант і касирка стояли з ошелешеними обличчями, але почали швидко нас обслуговувати. Лія була така кумедна, вся яскраво-червона, з розпухлими губами і розпатланим волоссям, але погляд видавав її задоволення.

— Не забудьте порахувати той, білий, — серйозно сказав я, простягнувши паперовий пакет з червоною білизною своїй половинці.

Касирка кивнула, швидко пробила на комп'ютері штрих-код, люб'язно принесений з примірочної силіконовою лялькою, і повідомила суму. Лія ошелешено підняла на мене погляд, можливо бажаючи обуритися, але я лише з ніжною посмішкою подивився їй в очі і мовчки простягнув купюри.

— І передайте вашим постачальникам, що білизна неякісна, — підлив масла у вогонь, і коли ми з Лі опинилися на вулиці, отримав добрячий ляпас по руці. — За що?

— За довгий язик! Краще б в іншому місці їм працював, — обурилася вона, але зрозумівши, що сказала, опустила очі й мовчки пройшла до машини.

Я перехопив її на півдорозі і, притиснувши до свого тіла, промовив:

— Як тільки доберемося до вілли, я вилижу тебе всю, — і, підхопивши її, мовчки посадив в машину, загорівшись диким бажанням знову володіти її тілом.