Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Вибухова парочка, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

869
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибухова парочка" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 92
Перейти на сторінку:
Глава 37

Кирило

Ліза зателефонувала раптово. Я зовсім не горів бажанням зустрічатися з нею, тим більше в такому вигляді, ніби мене підловили за рогом якісь гопники і гарненько выдмусолили. Але вона переконувала мене, що це важливо і що я обов'язково повинен дещо побачити. Загалом, я все-одно збирався десь пообідати, тому вирішив зустрітися з дівчиною в людному місці, щоб вона не вирішила застосувати свої хитрощі і почати спокушати мене, доводячи як ми ідеально підходимо один одному, і що наше розставання було найбільшою помилкою в її житті.      

- Говори по ділу, у мене мало часу, - підсаджуюсь до неї за столик, роблячи вигляд вкрай зайнятої людини.                

- Кір, чому ти так холодний зі мною? Ми ж так гарно проводили раніше час, пам'ятаєш? - Ліза впирається ліктями об стіл і випячує на показ  свої груди. Які, до речі, були набагато менших розмірів, коли ми добре проводили разом час у минулому.

- Ліза, ти вирвала мене з роботи із-за чогось дуже важливого, якщо це розповіді про наше минуле, то я, мабуть, повернуся в офіс.

- Стривай, - вона дістає з сумочки телефон і кілька хвилин щось шукає там. - Перш ніж я покажу тобі це, хочу задати питання - ви  справді заручені з Любою?

Я усміхаюсь. Що ще придумала ця хитра лисиця?                                 

- Так, це правда, - розслаблено відкидаюся на спинку стільця і з цікавістю розглядаю дівчину. Красива, так, але якщо б раніше я без роздумів кинувся з нею в найближчий готель, то зараз всередині мене все мовчить. Навіть затаєне почуття образи, яке кипіло в мені кілька років. Я ж любив її колись, по-справжньому любив, ще зі школи,а вона вибрала навчання в Лондоні і якогось дорослого мужика.                                       

- Тоді, мені дуже шкода, але вона тобі зраджує.                           

Після її слів на мить по тілу проходить неприємний озноб. Сам факт того, що у Люби може бути чоловік мене дуже злить і розчаровує. Потім я намагаюся заспокоїти себе, кажучи, що і так збирався зав'язати з цим божевіллям і триматися від неї якнайдалі. Ліза підсовує в мію сторіну телефон і я з інтересом дивлюся на екран.                               

- Моя подруга якось побачила Макса в компанії іншої дівчини, але все ніяк не наважувалася розповісти мені. Вона простежила за ними, зробила фото і ось, після наших заручин, все-таки не витримала і розповіла. Він зраджував мені, Кір, з твоєю нареченою. Тому ми розлучилися перед весіллям.                     

На фотографіях і справді Люба, ось тільки судячи по одягу, це було навесні. Я навіть не помічаю в якому напрузі був весь цей час, очікуючи побачити її в компанії того ж Єгора.   

- Це в минулому. Ми були у сварці якийсь час і розбіглися. І в неї, і в мене були інші стосунки, так що твоя інформація застаріла. Це все? - без інтересу дивлюся на неї, бажаючи скоріше звалити. Звалити і побити грушу, наприклад, або покрутити педалі велотренажера.  Чомусь одна думка про те, що цей виродок торкався до Левандовської, що вона стогнала під ним, віддавалася так само відчайдушно як і мені, змушує закипіти мою кров.              

 - Ну, Кір, якщо вже ми зустрілися, давай вип'ємо кави, поговоримо.  Я, до речі, зустріла минулого тижня Семенову і не впізнала!  Вона скинула двадцять кіло, уявляєш?     

Я дивлюся на час, переводжу погляд на сусідні столики,  де стоять тарілки з апетитними стравами і вирішую, що півгодини нічого не вирішать.  Рівно до того моменту, коли поруч, немов вихор, проноситься Левандовська, обдав мене  злим поглядом.          

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 74 75 76 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибухова парочка, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибухова парочка, Аріна Вільде"