Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Магія крізь час, Мiла Морес 📚 - Українською

Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Магія крізь час" автора Мiла Морес. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 100
Перейти на сторінку:

Бродила на вісімдесят п'ятому поверсі кілька годин, розмовляла зі співробітниками ні про що, вбирала захоплення оточуючих, насолоджувалася заздрістю в жіночих очах. Коли занудьгувала, зайшла до Еліма побалакати.

- Привіт, - вітаюсь, ніби вранці не бачилися, - у тебе знайдеться вільний час?

- Звичайно, сестро, проходь, - показує мені на диван, схоже, і самому нудно сидіти за робочим столом і створювати видимість важливої діяльності. Його душа рветься в інше місце, я чудово розумію.

- Пробач, ми мало спілкуємося останнім часом, - говорю з почуттям провини. - Як твої справи? Цікаві дівчата траплялися?

Помічниця Еліма – миловидна та дуже догодлива дівчина, принесла нам чаю та печиво. Цілком звичайний напій, але я одразу згадала вчорашній вечір, мимоволі посміхнулася. Тепер і чай у мене має свою асоціацію, точно, як із тим ні в чому не винним деревом.

- Та нічого особливого, все як завжди. Порожні розмови, флірт, секс на один раз - тон звично веселий, але я знаю, що так він ховає свій смуток.

- Все одно в тебе ще є шанс побити мій рекорд, - говорю з гумором, але моя посмішка швидко зникла, змінившись серйозним виразом. - Мені дуже шкода, що тобі довелося це пережити…

Елім проковтнув, відвів погляд убік. Йому і ніяково, і боляче одночасно. Я знаю свого брата дуже добре. Ми росли пліч-о-пліч, хоча між нами різниця чотири роки. Він був мені найближчим, і, як чоловік, нерідко виконував роль захисника. Два старші брати були від нас далекі, вони багато років жили віддалено. У тому ж будинку, але без особливої дружби з нами молодшими. Ми завжди ділилися по парах. Калеан із Кірамом, я з Елімом. Тільки після загибелі батьків стали нероздільною четвіркою. Горе згуртувало нас, але через труднощі порозуміння ми проходили неодноразово.

Я потяглася до брата з обіймами. Мовчки відповідає мені, не показує своїх емоцій, у Калеана грає. Ну точно перетворюється на нього. Навіть не знаю, радіти чи плакати. Обіймаємось довго, продовжуючи душевну бесіду. Згадуємо дитячі витівки, сміємося. На якийсь час я забула, що ми у вежі і взагалі на роботі. Поклала голову на ноги брата, він гладить моє волосся, продовжуючи щось розповідати.

- Я зовсім забула, - переміщаю телефон, - дивись, кого вбив Дженард.

Елім зацікавлено розглядає птерозавра, він у захваті. Не зрозумію, його більше вразило те, що я бачила живцем цього монстра або те, що мій хлопець сам його уклав. У будь-якому разі мені приємно, що я порадувала молодшого брата. Наче іграшку йому подарувала. Так і думала, що попросить надіслати йому фотографії.

- Аля, ти ж можеш зазирнути в майбутнє? – відчуваю глибоке прохання у його голосі. Невипадково він назвав мене так, як називав у дитинстві. Здогадуюсь, про що він хоче спитати.

- Кілька разів виходило. Ти хочеш дізнатись, коли зустрінеш її?

- Так, хоча б приблизно. Скільки мені ще чекати?

Я заплющила очі, стиснула долоню брата, намагаюся викликати видіння. Я хочу втішити його, сказати, що вже скоро він буде зі своєю половинкою, але майбутнє проглядається слабко. Я бачу туманні уривки. Якісь кучері майнули під закритими віками… щасливе обличчя Еліма… його очі з вогником, а потім вони ж сповнені смутку.

- Ти скоро її зустрінеш, - роблю висновок, виходячи зі своїх відчуттів, - до наступного дня народження ти з нею познайомишся.

- До наступного? - Брат аж здригнувся, розплився в усмішці, зараз заплющить очі руками. Знаю всі його жести наперед. Може, я даремно турбую його душу, коли він ще не відійшов від іншого шоку?

- А можеш мені розповісти, яка вона?

- Симпатична начебто.

- Ні, вона не може бути просто симпатичною. Вона красуня, я в цьому певен. А скільки їй років приблизно? - Пішов в атаку з запитаннями.

- Важко сказати, я побачила її мигцем, лише один раз. Вона молоденька.

- Молодше за п'ятдесят?

- Думаю так.

- Здорово, - мій мрійник зовсім поплив.

Вміє Елім бути твердим чоловіком, але коли йдеться про кохання, завжди дає слабину. Душевний він дуже. Такі люди гідні кохання, вони його підносять, а такі, як ми з Дженардом, опошлюють, якщо не сказати ганьблять.

- Мені здалося, що вона руденька. Кучері я точно встигла розглянути.

- Ух ти ... Ти це спеціально вигадуєш, щоб потішити мене? Згадала, як я казав, що найнезвичайніші дівчата – руді?

- Ні, правда побачила. Майже впевнена, що все саме так, але й твою розповідь про руденьких теж пам'ятаю. Напевно, тобі тому такі й подобаються. Мало знайдеться чоловіків, які оцінять конопатих.

- Та ну. Це ж так красиво, впевнений, що такі всім подобаються. Але сподіваюся, що моя мене дочекається.

- Звичайно, обов'язково.

Я приховую від брата багато, не хочу засмучувати. Якби розповіла йому все, що побачила, він засмутився би, а мені найменше хочеться вганяти його в цей стан. Нехай краще думає, що наступного дня народження він буде зі своєю дівчиною. Але я сказала лише, що вони зустрінуться, а не те, що будуть разом.

Ех, Еліме, якби я могла тобі допомогти! Але в такій ситуації ніхто не зможе нічого для тебе зробити. Мені дуже шкода.

1 ... 74 75 76 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магія крізь час, Мiла Морес», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Магія крізь час, Мiла Морес"