Читати книгу - "Арос.Призначена вогняному дракону, Аніта Мілаєва"

Лія

Лія солодко потягнулася. На свіжому повітрі завжди спиться краще. Дівчина відкрила очі, підводячись з трав'яного ложа. Такі приємні і незвичайні запахи. Трава м'яка і шовковиста. Навіть вітер шумить, немов спів диких птахів.

На галявині вона була не одна. Поруч, спершись на лікоть, лежав Рейгалем.

-Я думав, ти втекла, - спокійно зауважив інфанту, - а ти спиш.

-Я зрозумів, - кивнув він, встаючи, - тут тихо, спокійно, ми часто з братом приходили сюди. Іноді поговорити, іноді помовчати.

Лія хотіла сказати, що знає, але стрималася, зрозумівши, що в пориві мало не проговорилася. Рейгалем подав їй руку, допомагаючи встати. Дівчина оглянула свій пом'ятий наряд, безрезультатно намагаючись розгладити утворені складки.

-Нас вже чекають.

Не гаючи часу, Рей відкрив портал у свою вежу, переносячись до магів, які їх зачекалися.

-Сьогодні ввечері ми вирушаємо на захід, в ліс іудової. Потрібне хороше маскування. Ти будеш грати роль моєї бонобi, - повідомив Рейгалем, коли вони вже стояли біля двох чоловіків, які тримали у руках кристали. Від несподіваної заяви про бонобi, рука Лії сіпнулася в руці Рея.

-А які ще варіанти? - намагаючись, щоб голос не тремтів, запитала Лія.

-Часу мало, тому цей найкращий, - запевнив Рей.

Побачивши, що вона розгубилася, він легенько торкнувся кінчиками пальців її щоки.

-Ти боїшся? - тихо запитав інфанту, щоб чула тільки вона.

-Ні, просто це несподівано.

-Зате швидко приведе нас до мети. Ти отримаєш свій кристал, а я свій, - говорячи спокійно, він не переставав легенько погладжувати її обличчя. - Це всього лише на чотири дні. Моє відвідування території мохакні дуже важливе. Особливо, в ролі вогняного дракона зі своєю бонобi. Це закріпить союз між нашими територіями. Дасть їм привід думати, що конфлікт залагоджено.

-А як же твоя бонобi?

- Зараз має значення інше. Наскільки я пам'ятаю,  це ще один пункт нашої домовленності.

Що ж, може, воно на краще: відчути себе своєю у світі, де бути не хочеться. Доторкнутися до мрії.

Побачивши, що дівчина готова, він простягнув свою руку разом з рукою Лії.

Дівчина спостерігала, як магія службовців таємної канцелярії малює поверх її мітки точно такі ж витки, доповнюючи завершальними штрихами, щоб вийшов браслет.

Красиве вийшло татуювання, мітка, якій ніколи не бути.

«Тобі йде бути заміжньою бонобi», - зауважив Деміон, розглядаючи старання магів.