Читати книгу - "Гепард, Джузеппе Томазі ді Лампедуза"

Умов. друк. арк. 13,44. Умов. фарбовідб. 14,28. Облік.-вид. арк. 14,66.

Тираж 2500 прим. (1500 прим. — у палітурці 7Бц, 1000 прим. — у палітурці № 7).

Замовлення № 0-220

ТОВ «Видавництво Фоліо»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 3194 від 22.05.2008 р.

61002, Харків, вул. Чубаря, 11

Електронна адреса:

www.folio.com.ua

E-mail: [email protected]

Інтернет магазин

www.bookpost.com.ua

Надруковано з готових позитивів

у ТОВ «Видавництво Фоліо»

61002, Харків, вул. Чубаря, 11

Свідоцтво про реєстрацію

ДК № 3194 від 22.05.2008 р.

Томазі ді Лампедуза Дж.

Т 56 Гепард: Роман / Пер. з італ. М. Мещеряка, М. Прокопович; Передмова Джоаккіно Ланци Томазі; Пер. передмови та додатка М. Прокопович; Худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — Харків: Фоліо, 2009. — 251 с. — (Б-ка світ. літ-ри).

ISBN 978-966-03-5050-2.

ББК 84(4ІТА)

Примітки

1

Психоаналітик, донька Бориса Вольфа Штомерзее та Аліче Барбі, знаменитої співачки, близької до Йоганнеса Брамса в останні роки життя композитора.

2

Джоаккіно Ланца ді Ассаро був серед молоді, близької до Лампедузи в останні роки його життя. Далекий родич Лампедузи, усиновлений ним у 1956 році. Відомий музикознавець і культуролог, був директором оперних театрів Рима, Палермо, Неаполя. (Прим. перекладача).

3

Енріко Мерло, барон ді Тальявіа — радник Ревізійної комісії у регіоні Сицилія, належав до вузького кола освічених друзів Лампедузи. Мерло та Лампедуза зустрічалися майже щодня в кафе «Кафліш».

4

Луїджі Факта (1861–1930) — останній прем’єр (лютий — серпень 1922) перед диктатурою Муссоліні. (Прим. перекладача).

5

«Віце-королі» («І Viceré») — роман італійського письменника Федеріко Де Роберто (1861–1927), в якому теж розповідається про події доби Рісорджіменто. (Прим. перекладача).

6

Пальма-ді-Монтек’яро — містечко в провінції Агрідженто, де була вотчина родини Томазі; письменник мав титул герцога Пальма ді Монтек’яро. Санта-Маргеріта-ін-Беліче — містечко в провінції Агрідженто, де височів палац Філанджері-ді-Куто (зруйнований землетрусом 1968 р.), збудований предками письменника; в юності Лампедуза проводив там літні канікули. (Прим. перекладача).

7

Мірелла Радіче, наречена, а відтак дружина названого сина Джоаккіно Ланца ді Ассаро.

8

Джованна, Казіміро та Лучо Пікколо ді Калановелла, сестра і брати у перших Лампедузи з материнського боку. Казіміро кохався в малярстві та фотографії, а Лучо — у письменництві та поезії. Талант Лучо відкрив Евдженіо Монтале. Його поетичні твори виходили друком у видавництвах «Мондадорі» та «Шайвіллер» і були перекладені англійською: Collected Poems of Lucio Piccolo, Translated and Edited by Brian Swann and Ruth Feldman, Princeton University Press, Princeton 1972.

9

Гвідо Лайоло, інженер і товариш Лампедузи по ув’язненню в таборі Сомбатгей під час Першої світової війни. Емігрував до Бразилії. У 1953 році вони зустрічалися в Палермо і далі підтримували зв’язок через листування.

10

Людмила Іляшенко, подруга дитинства княгині Лампедузи. Мешкала в Палермо, де давала уроки мов.

11

Ольга Вольф Штомерзее Б’янкієрі, сестра княгині.

12

П’єтро Томазі делла Торретта, дядько Лампедузи. Посол Італії в Лондоні від 1922 до 1927 року. Письменник часто бував у посольстві і там познайомився з майбутньою дружиною, донькою від першого шлюбу Аліче Барбі, одруженої другим шлюбом з П’єтро Томазі делла Торретта.

13

Коррадо Фратта делла Фратта, історик і близький друг Лампедузи. Основною його працею є біографія Генріха VIII.

14

Франческо Аньєлло належав до кола молоді, близької до Лампедузи в останні роки його життя. Згодом Аньєлло став відомим організатором музичних заходів.

15

Франческо Орландо, улюблений учень Лампедузи, для якого він написав «Англійську літературу» і «Французьку літературу» — низки лекцій, які читалися йому щотижня, починаючи з 1954 року. Професор теорії та техніки роману у Вищій нормальній школі в Пізі.

16

Антоніо Паскваліно належав до кола молоді, близької до Лампедузи. Пізніше став хірургом і відомим антропологом.

17

Адвокат з містечка Мізільмері, батько двох пацієнтів Лісі Лампедуза.

18

Убальдо Мірабеллі, історик мистецтва та журналіст. Багато років був директором театру «Массімо» в Палермо.

19

Джузеппе Арідон, адміністратор спадщини родини Лампедуза з боку письменника і його кузини Кароліни Томазі.

20

Собака подружжя Лампедуза.

21

Евдженіо Монтале (1896–1981) — видатний італійський поет, лауреат Нобелівської премії 1975 року. (Прим. перекладача).

22

Джорджо Бассані (1916–2000) — відомий італійський письменник, в той час головний редактор видавництва «Фельтрінеллі». (Прим. перекладача).

23

Francesco Orlando, Ricordo di Lampedusa, Scheiwiller, Milano 1962. Текст передруковано в: Ricordo di Lampedusa (1962), а відтак у: Da distanze diverse (1996), Bollati Boringhieri, Torino 1966.

24

«Безіменна історія» (франц.). (Прим. перекладача).

25

Хлопці (англ.). (Прим. перекладача).

26

Франческо Коррао, лікар і психоаналітик, учень княгині.

27

Палац Мадзаріно по вул. Макведа, де я мешкав, належав тоді моєму батькові, Фабріціо Ланці, графові Ассаро.

28

Капо-д’Орландо — містечко в провінції Мессіна, де жив Лучо Пікколо. (Прим. перекладача).

29

Антоніо Данеу, відомий антиквар з Палермо.

30

Комедія Лопе де Веґи. (Прим. перекладача).

31

П’єтро Емануеле Зґадарі (Бебуццо), барон Ло Монако, музикознавець і мистецтвознавець. Влаштовував прийоми в себе вдома і сприяв стосункам між Лампедузою та групою своїх молодих друзів та учнів.

32

Кончіта Рамірес де Вільяуррутіа, донька іспанського дипломата та історика Венсеслао Раміреса де Вільяуррутіа, міністра зовнішніх справ в останньому уряді Альфонса XIII.

33

Листи до дружини в оригіналі написані французькою мовою. (Прим. перекладача).

34

Після того, як ми обоє були «бичем Woermannscher Partei», ми ось-ось обоє станемо