Читати книгу - "Списоносці"

серйозним виглядом читав ти газети, зупиняючись на окремих статтях, а потім розв'язував кросворди. З особливим задоволенням ти вирішував кросворди в присутності Жолта, бо хотів підкреслити його неуцтво. Не знаю, чи пригадуєш таку картину після обіду в перший день свята. Ти лежав на дивані і, гризучи кінець олівця, вирішував кросворд. На тобі були короткі картаті штани і нові коричневі черевики для ковзанів. Жолт збирався з тобою на каток і чекав своїх товаришів. Твій брат тільки-но поклав телефонну трубку. Він нервував, мабуть, тому, що його подруга відмовилась іти на каток. І в цей час озвався ти.

— Будь ласка, Жолте, скажи-но, як по-французьки «король». Три букви.

— Король? — перепитав Жолт.

— Так, король.

Брат довго мовчав.

— Не знаю…

— Не знаєш? Ти ж вивчаєш французьку мову.

— І ти вивчаєш її!

— Але я знаю.

— Тоді чому ти питаєш?

— А так. Мені цікаво, чи ти знаєш.

— Шмаркач! — обурено вигукнув Жолт. — Він мене екзаменує!

— Roi, — відповів ти холоднокровно. — Воно вимовляється «роа». Запам'ятаєш?

— Іди під три чорти! — розлютився Жолт. — Зрештою, ти ще надто молодий, щоб мене вчити. Я не цікавлюсь твоїми королями.

Ти поклав олівець і сів.

— Тоді поясни, будь ласка, причину вбивства сербського короля.

— Він того заслужив!

— Що ж він такого зробив?

— Що? Був негідник.

— А хто його вбив?

— Дай мені спокій. Чому це тебе цікавить?

— Просто так.

Тоді в розмову втрутився я.

— Не сперечайтесь! Атілла, йди-но сюди!

Ти неохоче підійшов до мене.

— Чому це тебе цікавить?

— У школі вчитель сказав, що його вбили угорці. Тепер хлопці знущаються з мене, дражнять царевбивцею.

— Дурниці, — заперечив я. — Угорці не мали ніякого відношення до цього вбивства. Це зробили хорвати й македонці, а тепер знову все хочуть звалити на нас.

Я казав тоді неправду, бо хоч формально вбивцями були хорвати, але замах підготували ми, списоносці, разом з італійцями та німцями.

Пригадуєш мою поїздку в Югославію? Завербований майор Думбич Допомагав людям Станко вільно приїжджати в Угорщину. За Дунаєм в комітаті[15] Зала був у них військовий табір, його організував Титус з своїми спільниками. Хорватські націоналісти пройшли тут добру підготовку. Вони годинами стріляли по мішенях. Коли я восени тридцять третього року якось побував там з Титусом, то пересвідчився, що дехто з них уже так натренувався в стрільбі, що міг би виступати на арені будь-якого прославленого цирку. Вони влучали на льоту в монети, не те що в нерухомі мішені. В той. час я ще не знав, що люди Станко замишляють убивство короля. Та оті шестеро, які проходили спеціальну підготовку, знали, до чого їх готують. Звичайно, це знав і Станко. Чекаючи слушної нагоди, учасники операції розподілили між собою обов'язки.

Дорогу, якою мав їхати король з французьким міністром, заздалегідь вивідали німці, терористів з Угорщини в Марсель перекинули італійці, а підготували терористів ми.

Сам я в цих подіях участі не брав. Тільки пізніше, після вбивства, коли комісія Ліги націй почала розслідування, я допомагав замітати сліди. В цей час я дістав від Титуса завдання таємно відправити в Італію терористів, які перебували тоді в таборі. Я відвіз їх у Сомбатхель, звідки спеціальними військовими літаками вони були перекинуті в Барі. Станко між ними не було. Зустрівся я з ним тільки через два роки в Берліні.

Ти спитаєш, для чого було вчиняти замах?.. Справа в тому, що Варту, тодішній французький міністр іноземних справ, був передбачливою і тямущою людиною. Коли Гітлер захопив владу, він оцінив усю небезпечність політики Третього райху. Гітлер протягнув руки до Балкан. У той час кувалася вісь Берлін — Рим — Будапешт. Протидіяти цій політиці можна було тільки укладенням франко-югославського союзу. Франкофільська Югославія була більмом на оці в Гітлера так само, як і в Муссоліні. Про нас, я вже й не кажу».

Када здивовано глянув на Коронді. — Товаришу підполковник, ви знаєте, що в Німецькій Демократичній Республіці зроблено фільм під назвою «Операція «Тевтонський меч»? Я ще Цієї картини не бачив, але знаю, що в ній демонструються кадри, які розповідають про підготовку німецькими фашистами вбивства короля. Крім того, там висвітлюється роль Шпейделя в цій справі.

— Так, про цей фільм чув і я.

— Мені здається, що тут є якась суперечність. Хто все-таки був основним організатором вбивства: Шпейдель чи списоносці?

— Тут немає ніякої суперечності. Вся операція була спільною справою учасників осі. Трикутник Берлін — Рим — Будапешт озброїв, підготував і виштовхнув на арену хорватських терористів. Коли ж сліди злочину повели в Угорщину, табір, де готувались терористи, був негайно ліквідований, а «цінні люди», щоб замести сліди, перекинуті в Італію. Ясно?

— Розумію, товаришу підполковник, але мені здається, що діяльність Райнаї в Югославії мала в цій справі важливіше значення, ніж роль Шпейделя.

Коронді всміхнувся і запалив сигарету.

— Бачите, товаришу старший лейтенант, у таємній роботі люди часто переоцінюють роль власної особи. В своїх мемуарах Райнаї не викручується, він же не думав, що ми читатимемо їх. Він пише відверто, не утруднюючи себе вигадками і зайвими прикрасами, він не маскує своєї гидоти і все-таки не може позбутися цієї професіональної звички. Райнаї переоцінює значення своєї діяльності, роль власної персони. Немає сумніву, що Райнаї зробив у Югославії для них добру послугу. Він дав зброю в руки хорватських націоналістів і тим самим став учасником та одним з організаторів марсельського вбивства. Але Райнаї був тільки гвинтиком великої м'ясорубки. Така моя думка, і коли ви згодні зі мною, то давайте читати далі.

«Завдяки успіхам у політиці держав осі зростав і рух списоносців. Я одержував нові й нові завдання, незабаром мене поновили на службі.