Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Випробування вогнем 📚 - Українською

Читати книгу - "Випробування вогнем"

208
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Випробування вогнем" автора Джеймс Дашнер. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77 78 ... 96
Перейти на сторінку:

— Може, варто…

— Іди за мною. Спектакль закінчився, — і вона, не чекаючи на відповідь, розвернулася й увійшла у мертвий гайок.

Цілі дві секунди Томас ніяк не міг наважитися, його розум гарячково шукав рішення, а інстинкт волав: не варто! Але Томас таки пішов за нею.

Розділ 50

Дерева, може, і всохли, та їхнє гілля відчайдушно чіплялося за одяг і дряпало шкіру. Стовбури світилися білим, калюжки і струмочки тіней на землі надавали місцевості особливо зловісного вигляду. Тереза мовчки йшла вперед, злітаючи вгору по схилу, наче привид.

— Куди ми? — запитав Томас. — Думаєш, я повірю, ніби то був спектакль? Чому ти не урвала його, коли мене вирішили не вбивати?

Відповідь її була дуже дивна. Ледве обернувшись і не зменшуючи темпу, Тереза промовила:

— Ти ж знайомий з Арисом?

Томас на мить загнувся, приголомшений.

— Ариса? Як ти про нього довідалася? А він тут до чого? — Томас поквапився наздогнати Терезу, згораючи од цікавості й боячись почути відповідь.

Відповіла дівчина не відразу. Продираючись крізь особливо густі зарості, вона відпустила тугу гілку, хльоснувши його в обличчя, і тільки потім зупинилася під стовпом місячного світла. Сумно подивившись на Томаса, з напругою в голосі Тереза промовила:

— Насправді я знаю Ариса дуже добре. Значно краще, ніж тобі хотілося б. Він не лише посідав важливе місце в моєму житті до Лабіринту. У нас із ним — як і з тобою — телепатичний зв’язок. Навіть у Глейді я постійно спілкувалася з ним. Рано чи пізно нас з Арисом знову звели б разом.

Томас не знав, що й сказати. Тереза, напевно, жартує. Ця несподівана її заява… ще один сюрприз від «БЕЗУМУ».

Згорнувши руки на грудях, Тереза дивилася на Томаса, і, здавалося, її дуже втішила його реакція.

— Ти брешеш, — промовив він нарешті.— Повсякчас брешеш. Я не розумію навіщо і що має статися, але…

— Облиш, Томе. Як можна бути таким дурним? Ти стільки всього пережив, але й досі дивуєшся. Наші з тобою стосунки — частина дурнуватого тесту. Й ось він закінчився. Ми з Арисом виконаємо покладене на нас завдання, і життя триватиме далі. Зрозумій, головне — «БЕЗУМ».

— Ти про що? — в Томаса всередині зяяла моторошна порожнеча.

Позаду тріснула гілка, і Тереза глянула Томасу за спину. Зібравши волю в кулак, він змусив себе не обертатися і не дивитися, хто скрадається крізь гайок.

— Томе, в тебе за спиною Арис, з дуже великим ножем. Смикнешся — переріже горлянку. Ти підеш з нами і зробиш все, що скажемо. Ясно?

Томас просто дивився на Терезу, сподіваючись, що вона добре бачить гнів у нього на обличчі. Ще ніколи в житті — скільки себе пам’ятав — Томас не почувався таким злим.

— Арисе, привітайся, — промовила Тереза і — що найгірше — посміхнулася.

— Привіт, Томмі,— промовив новачок. Точно, Арис, тільки голос став жорсткішим. — Так зворушливо знову тебе зустріти.

Вістря ножа вперлося в спину.

Томас мовчав.

— Ну, — зронила Тереза, — принаймні зараз ти поводишся по-дорослому. Іди за мною, ми майже на місці.

— Куди? — з металевою ноткою в голосі запитав Томас.

— Скоро дізнаєшся, — розвернувшись і спираючись на спис як на патерицю, Тереза рушила крізь зарості.

Томас поквапився слідом, щоб не доставити Арису задоволення штрикнути його в спину. Місячне світло заледве проникало крізь густі крони, пітьма давила, висмоктуючи з душі і світло, і життя.

Дійшли до печери, де перед входом, як своєрідний бар’єр, стіною стояли всохлі дерева. Томас не встиг підготуватися: ось вони ще продираються крізь колюче гілля, а ось уже опинилися у вузькій щілині в горі. Наприкінці проходу сяяв тьмяно-зелений прямокутний отвір. Тереза, схожа на зомбі, відступила трохи вбік, даючи хлопцям дорогу.

Арис вийшов уперед, спрямувавши, наче пістолет, ніж Томасові в груди, і став навпроти Терези, спиною до стіни. Таким чином Томас опинився між ними — людьми, яким він, покладаючись на чуття, завжди вірив. Дотепер.

— Ну от ми і прийшли, — оголосила Тереза, дивлячись на Ариса, але той не зводив очей з Томаса.

— Так, прийшли. А він і справді вмовив їх не вбивати його? Він у нас майстерний психолог?

— Це і на краще. Нам буде простіше, — поблажливо подивившись на Томаса, Тереза підійшла до Ариса і, звівшись навшпиньки, цьомнула в щоку і посміхнулася. — Яка я щаслива, що нарешті ми знову разом.

Арис посміхнувся і, поглядом застерігши Томаса, щоб не рипався, поцілував Терезу у вуста.

Відвернувшись, Томас заплющив очі. Вона благала вірити їй, шепнула, щоб він тримався, — і все заради того, щоб заманити в цю печеру. Щоб полегшити собі завдання.

Виконати зловісний план, що його склав «БЕЗУМ».

— Та годі вже, — нарешті промовив Томас, не розплющуючи повік. Він не хотів бачити, чим займаються Тереза з Арисом, не хотів знати, чому зробилося так тихо. Тільки б вони швидше закінчили. — Досить.

Не почувши відповіді, Томас розплющив очі; ці двоє перешіптувалися, перемежовуючи слова поцілунками. У Томаса в шлунку

1 ... 76 77 78 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Випробування вогнем», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Випробування вогнем"