Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нестерпний бос. Наречений за контрактом" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77 78 ... 115
Перейти на сторінку:
Розділ 32/1

Пробираюся крізь натовп роззяв, які випадково потрапили на виставку, і тих, хто, як Каміла, приходять себе показати. Дівчата намагаються чіплятися з питаннями, звабливо плескати віями. Бачу їх наскрізь, хочуть мене підчепити. Ззаду колишні коханки пустилися навздогін. Але я не відволікаюся, з висоти росту шукаю, де саме загубилася Вікторія.

Переходжу до другої зали. За нею я бачив столи, отже, там і напої, куди вона збиралася піти.

Але чому ж надовго пропала?

Ось це дратує мене. Ще й те, що Алекса досі ніде не зустрів. Накручую себе до такої міри, що скоро від обурення дим повалить з вух. Ненавиджу виставки. Терпіти не можу неприємні сюрпризи.

І особливо зачіпає, що Вікторія може вибрати поза договором НЕ МЕНЕ!

Підходячи до місця для фуршету, я все ж таки знаходжу свою помічницю. О ні, ніякого полегшення. Я ж її не просто там знаходжу, а витягаю з-під столу. Двоюрідний брат теж там опинився. Його не витягав, він виліз сам.

Це що ж таке діється?! Зі мною Вікторія ніколи під столом не усамітнювалась. А з ним... з ним... Алекс завжди вмів зробити потрібний ефект навіть на самих неприступних дівчат. Ось є у нього хитрі прийомчики, він не я, що б'є чолом прямісінько в стіну.

- Мені потрібно питати, якого біса відбувається?

Взагалі-то пофіг. Закочую рукава, скидаю на підлогу краватку.

Я вже такий злий, що при будь-якій відповіді близький накинутися. Навіть мій голос звучить як гарчання дикого звіра.

- У мене злетіла сережка, - Вікторія, наче наді мною знущається, на ліве вушко показує. - Кирило, я шукала сережку. Дякувати, Олександру, прийшов мені на допомогу, - і дарує брату теплу сяючу посмішку.

- Йому ще й подяка?! - надсадно гарчу я.

- Ну не тобі ж, я допомагав, - можливо, брат приколюється, але в цю мить я чую від нього перевагу.

Дражнить мене! Ще й регоче відкрито в обличчя!

- Спочатку ти підкинув браслет, тепер і сережку. Та у мене геть знахабніли брати!

Відштовхую його від Вікторії. Алекс перестає нахабно реготати, штовхає мене прямо на стіл. За спиною щось б'ється, летить, розливається. Мені все одно, я налаштований відбити свою особисту помічницю, на ній нехай і фіктивна, але моя каблучка.

- Ось тобі! Щоб не задивлявся на заборонених дівчат!

Я різко викидаю кулак, б'ючи Алекса в щелепу.

- Ааа... розім'ятися захотілося? Так би й сказав!

Тепер він нападає, але я встигаю ухилитися. Хапаю скатертину зі столу і кидаю в нього.

- Кирюнчику, котику! Я за тебе!

- Ні, я за нього! Іди губу накачай, а то здулася!

Це вигукують колишні коханки, вони у моїй групі підтримки.

- Кирило, Олександре! Заспокойтеся, на вас же люди дивляться! Негайно припиніть! - Вікторія відволікає мене, і я пропускаю удар прямо в око.

- Ну все! - завожуся ще більше, знову нападаю.

Проте й Алекс завжди до оборони готовий. Ми з ним стільки разів у спортивному клубі тренувалися на рингу. Приміщення для виставок не найзручніше для бійок, заважає стіл, відвідувачі, крики Мишка, батьків, спалахи камер і те, що я облився чимось липучим.

У якийсь момент між нами протискується Вікторія. Вона хапається за мій розстебнутий і, можливо, місцями обдертий піджак. Бачу в її очах сльози…

І тільки тоді починаю до тями приходити.

- Я правду казала, у мене загубилася сережка, - Вікторія, схлипуючи, швидко говорить. - Це остання пара, яка мені дісталася у спадок від бабусі, як старшій онуці. Інша пара загубилася, коли переїжджала від Маринки. То що, я повинна була і цю не знайти?

Алекс більше не нападає, і у мене зникає бажання битися. Відчуваю себе оскаженілим бовдуром. Гірше бути не може. Хоча краще не загадувати, якщо справа стосується фіктивної нареченої. Я ж сам не свій стаю. Ніби демон вселяється.

- Я куплю тобі сто пар сережок. Які захочеш, тільки не плач. Пробач мене, мила, - навіть не думаючи, дивляться на нас чи ні, обіймаю дівчину.

- Ні, мені не потрібні інші, - обурено відмовляється.

- Так, інші тобі взагалі не потрібні, - і думаю я зараз не про сережки.

Нахиляю голову і не даю Вікторії й шансу відсторонитися. Мій напад сказу лікується. А засіб для цього близько. Нехай вважатимуть хоч втричі бовдуром, плювати.

Я роблю те, що бажав стільки днів, стільки тижнів. Поруч з перевернутим столом, під верескливі крики колишніх коханок, які теж затіяли бійку, і розбірки батьків з репортерами. Беру і захоплюю у полон бажані губи Вікторії в поцілунку... О-о-о! Тепер я не буду шкодувати, що потрапив на божевільну виставку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 76 77 78 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр» жанру - 💙 Сучасний любовний роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"