Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Основний зміст п. 7 підрозділу 4 розділу XX спрямовано на запобігання визначенню доходів (витрат) з урахуванням товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після 01.04.2011 р., у тій частині їх вартості, яка була оплачена до зазначеної дати у вигляді авансів (передоплати), у т. ч. у період перебування на спрощеній системі оподаткування. Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після 1 квітня 2011 року у частині їх вартості, оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати у разі, якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування. Для платників податку на прибуток, що перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів. У цьому самому пункті окремо врегульовано питання про комісійні доходи (витрати) та інші платежі, пов’язані зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), які були включені до об’єкта оподаткування у звітних періодах до 01.04.2011 р.

Пункт 8 підрозділу 4 розділу XX визначає порядок обчислення і сплати податку на прибуток підприємств страховиками за результатами діяльності до 31.12.2011 р. від провадження страхової діяльності та діяльності, не пов’язаної зі страхуванням. Під страхуванням у такому випадку розуміється вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором про страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»). Відповідно, страховиками є фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю згідно із Законом України від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування», а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (ст. 2 згаданого Закону України «Про страхування»).

Варто звернути увагу, що протягом звітного податкового року податок на прибуток у розмірі 3 % страховики мають сплачувати від своїх страхових доходів без зменшення їх на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами перестрахування. Під страховими платежами (страховими внесками, страховими преміями), згідно зі ст. 10 згаданого Закону України «Про страхування», розуміється плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику відповідно до договору страхування. У даному випадку фактично буде діяти подвійне оподаткування доходів страховиків на суму, яка нараховується перестраховикам. Також вони зобов’язані за результатами звітного року розрахувати розмір податку на прибуток відповідно до вимог ПК України, але страховики не сплачують його. На виконання вимог п. 8 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України було розроблено та затверджено форму Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (наказ ДПА України від 21.02.2011 № 97[434]).

Виняток із загального порядку оподаткування доходів від страхової діяльності передбачений для доходів від діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення». Такі доходи оподатковуються в порядку, передбаченому п. 156.2 ст. 156 розділу III Податкового кодексу.

Також передбачено, що на період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого п. 8 підрозділу 4 розділу XX ПК України, доходи страховика від іншої діяльності, не пов’язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковуються в загальному порядку, тобто в строки і за правилами, передбаченими відповідним розділом ПК України, за ставкою, визначеною відповідно до п. 151.1 ст. 151 ПК України.

У п. 9 підрозділу 4 розділу XX ПК України визначені особливості відображення в обліку з податку на прибуток підприємств операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом, що укладені після 01.04.2011 р., але не пізніше 31.12.2020 р. Можливість укладення договорів оренди житла з викупом вперше була зазначена у ст. 5 Закону України від 25.12.2008 р. № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» з метою стабілізації виробництва та забезпечення реалізації житлових прав громадян, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей. Саме ж визначення поняття «оренда житла з викупом» міститься в пп. «ґ» п. 14.1.97 ст. 14 ПК України. Зазначені особливості відображення в обліку операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом зводяться до наступного: 1) підприємство-орендодавець збільшує суму доходів на суму нарахованого фізичній особі орендного платежу (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди); 2) підприємство-орендодавець збільшує суму витрат звітного періоду на частину собівартості об’єкта оренди, яка так відноситься до загальної собівартості цього об’єкта, як сума нарахованого у цьому періоді фізичній особі орендного платежу (у частині орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) до загальної суми орендних платежів (у частині орендних платежів, що надаються в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди), що будуть нараховані за весь період оренди; 3) передача житла фізичній особі в оренду з викупом не змінює податкових зобов’язань підприємства-орендодавця; 4) передача житла у власність фізичній особі після закінчення строку дії договору оренди житла з викупом або достроково за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) не змінює податкових зобов’язань підприємства-орендодавця.