Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Підкорись мені, дівчинко, Ванда Кей 📚 - Українською

Читати книгу - "Підкорись мені, дівчинко, Ванда Кей"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Підкорись мені, дівчинко" автора Ванда Кей. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 77 78 79 ... 85
Перейти на сторінку:

Але після всього, що між нами відбувається останніми днями, я пробачаю йому всі його пустощі й дозволяю торкатися до себе.

Мені вдається простягнути свою руку, обійти його й зробити спробу повернутися в кімнату, але Фелікс ловить мене за талію, викликаючи цим мій гучний писк.

- Ах, ти, невиправний! - я вже починаю злитися. Він тримає мене, обхопивши за талію залізною хваткою, притискаючи мене до себе, й я насилу дістаю ногами до підлоги.

- Остання спроба тобі йти за мною.

- Та невже!?

Я навіть не встигаю зреагувати, як Фелікс підхоплює мене і ставить на своє плече. І я вишу в повітрі, бовтаючи ногами, не знаючи куди прилаштувати голову, й з абсолютно марними руками. Бити ними по його торсу не має сенсу, він у нього, як каміння. Тільки сили витрачаю. Приймаю рішення розслабитися і припинити марний опір.

Фелікс незворушно несе мене через весь двір. Я ж, перебуваючи в такому висячому положенні, нічого не бачу і можу тільки здогадуватися, що він прямує до гаража.

Нарешті, він зупиняється, знімає мене зі свого плеча і ставить на ноги. Опинившись на твердій поверхні, я не відразу оговтуюсь. Голова трохи паморочиться. Від обурення здатність говорити до мене повертається разом зі злістю й дратуванням.

- Феліксе, як ти смієш? - і він не може зрозуміти - чи то я сміюся, чи то плачу.

- Ми прийшли, у мене для тебе сюрприз, - він винувато дивиться на мене. Відкриває гараж і пропонує мені зайти всередину.

Фелікс підштовхує мене далі, проводжає в кут гаража і  ривком зриває брезентовий тент, надаючи моєму погляду мотоцикл.

 - Це моя гордість. Й я хочу, щоб ти оцінила мого залізного "коняку", - він не приховує свого захоплення під час дотику до корпусу Харлей Девідсона.

 - Це твій? - я втрачаю дар мови, розглядаючи мотоцикл.

 - Мій, звісно. Я так мрію кататися на ньому, … з тобою, - він підходить до мене впритул, і я помічаю, як змінюється колір його очей, вони темніють і затягуються поволкою. Він раз у раз опускає очі на мої губи й грудну клітку, що тріпоче від нервового перенапруження.

Мені доводиться задирати голову, щоб подивитися йому в обличчя. Я відчуваю себе поруч із ним такою маленькою, але такою захищеною.

 - Хочеш посидіти? Влаштовуйся, - пропонує він мені, погладжуючи сидіння.

 - Ще б пак, от тільки, як це зроби... - я не встигаю договорити, він розуміє мене з півслова. Піднімає й саджає на мотоцикл.

 - Ти чудово виглядаєш, - він відходить на кілька кроків, продовжуючи милуватися мною на мотоциклі. Дістає телефон і робить фото. - Ще кілька місяців й я зможу ганяти на ньому, сподіваюся з тобою.

- Дивись, як класно ти виглядаєш, - Фелікс показує мені фото на своєму телефоні.

 - Згодна, вражає, - я розглядаю фото в галереї його телефону й помічаю незліченну кількість своїх зображень. Піднімаю на нього очі в подиві. - А це що?

 - Так це я тебе знімав багато разів, поки ти не бачиш.

Відчуваю, як шкіра вкривається мурашками.

- Переглядав, мріяв про тебе. Ти дуже красива, незвичайна, і камера тебе любить, Поліно.

- От засранець! - штовхаю його в плече, а хлопець сміється.

Фелікс сідає на мотоцикл позаду мене і обвиває руками мої руки, які витягнуті вперед й лежать на ручках управління Харлеєм.

 - Я хотів тобі сказати, - невпевнено починає він говорити.

- Що?

- Що я тебе кохаю, - долинає до мене.

Емоції переповнюють й серце пускається галопом. Фелікс зізнається мені в коханні так просто й відверто!

Відверто!

Боже мій... Невже я це почула?

- А ти що мовчиш, а? Заучка! - тепер він стискає мене сильніше руками. - Тільки спробуй сказати, що не любиш мене!

- Люблю... - я прикушую нижню губу. Моє перше зізнання в коханні...

- Не будемо більше ховатися.

 

1 ... 77 78 79 ... 85
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Підкорись мені, дівчинко, Ванда Кей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Підкорись мені, дівчинко, Ванда Кей"