Читати книгу - "Українське письменство"

106

Подається за: Книгар. — 1920. — Січень—березень. — № 29—31. — Стовп. 1—4.

Стаття не підписана. На авторство Миколи Зерова вказав Г. П. Кочур у 1989 р.

(обратно) 107

Подається за: Нова українська поезія. — К.: Всеукраїнське державне видавництво, 1920. — С. 5—18.

(обратно) 108

Подається за: Кобилянський В. Мій дар: Посмертна збірка творів. — К.: Друкар, 1920. — С. 5—12.

(обратно) 109

Подається за: Зеров М. Антологія римської поезії. Катулл. — Верґілій. — Горацій. — Проперцій. — Овідій. — Марціал. — К.: Друкар, 1920. — С. 51—63.

Уривок із середньовічної християнської леґенди про відвідини святим Павлом могили Верґілія, цитований у примітках латинською мовою, згодом був Миколою Зеровим перекладений:

Ти, що світ приніс поганам, Дай свідоцтво про Христа нам. . . . . . . . . . . . . . . . . І, як станув на могилі, Де навік спочив Верґілій, Сльози із очей пролив. «Я б тебе привів до Бога, Коли б ще знайшов живого, О найбільший із співців!»

(Друкується за вид.: Франс А. Пінґвінський острів. — X. — К.: Книгоспілка, 1930. — С. 99).

Зберігся жартівливий вірш М. Зерова — авторський напис на примірнику «Антології римської поезії», подарованому Євгенії Іванівні Бігановській, секретарю редакції журналу «Книгар» (пізніше працювала коректором у київських видавництвах). Вірш, датований 4 серпня 1920 р., друкується за публікацією Г. П. Кочура в журналі «Жовтень» (1966. — № 8. — С. 103):

Є в г. І в. Б і г а н о в с ь к і й

У нас редактор до розмови, а до роботи секретар, редакторові — буєсть слова, секретареві — дум тягар. Чи ж ýділ Ваш не стане гіршим, коли на пробу я віддам пломбований нехитрим віршем мій старосвітський — римський — крам?.. (обратно) 110

Подається за: Голос друку. — 1921. — № 1. — С. 193.

(обратно) 111

Подається за: Голос друку. — 1921. — № 1. — С. 193—194.

(обратно) 112

Подається за: Голос друку. — 1921. — № 1. — С. 195—196.

(обратно) 113

Подається за: Голос друку. — 1921. — № 1. — С. 201—202.

(обратно) 114

Подається за: Голос друку. — 1921. — № 1. — С. 202—204.

(обратно) 115

Подається за: Слово: Декламатор / Уложив М. Зеров. — К.: Слово, 1923. — С. 3.

(обратно) 116

Подається за: Правобережний кооператор. — 1923. — Січень—лютий. — № 1—2. — С. 93—96.

(обратно) 117

Подається за: Нова громада. — 1923. — Жовтень. — № 11—12. — С. 31—32.

Рецензію підписано криптонімом М. З.