Читати книгу - "Талісман обраної, Ася Чирокбей"

Ми віддалялися від кораблів переслідувачів, але тварюки поступово наганяли нас. Рігд забарився з постановкою захисту, і одній з них вдалося приземлитися на палубу. На щастя, хлопець усе ж таки впорався із завданням, і решта тварюк безсило билися об невидиму перешкоду.

Я чув, як Зерд утримує свого птаха, який рвався в бій. Якби йому вдалося вилетіти за межі захисного поля, він не зміг би повернутися назад, і неминуче став би жертвою летючих тварюк. Між Зердом і птахом сталася справжня сутичка, внаслідок якої сер Вартовий закутав свого птаха в плащ, і вже звідти долинали обурені крики пернатого.

Про що ми не подумали, так про те, що після встановлення захисту летючі тварюки виявляться недосяжними для мечів наших воїнів. Спроби вразити їх дротиками і списами ні до чого не приводили, і тільки Конфідусу вдавалося оглушити нападників ударами з чужоземної зброї.

Матійські кораблі, як і раніше, нас переслідували. Зараз ми були надійно захищені і могли би прийняти бій, однак у мене душа не лежала руйнувати прекрасні судна, які до цього вірою і правдою служили Матії. Навіть якби ми захопили в полон жерців, які командували кораблями, я сумнівався, що вони повідомлять нам що-небудь цінне щодо нашої місії. Проте, це могло бути корисним, щоб дізнатися їхні подальші плани в Матії.

Усі ці думки промайнули в голові, доки я гарячково планував подальші дії. Я не хотів прямувати прямо до місця зустрічі з нашим кораблем через побоювання, що рано чи пізно переслідувачі нас наздоженуть, і ми не зможемо від них відірватися так само добре, як ми можемо це зробити зараз. Щоб збити з пантелику караючих, я взяв курс на південний захід, у напрямку острова, звідки ми прийшли. У битві Конфідуса з тварюками чаша терезів поступово схилялася на наш бік. Приглушені ударами, вони падали у воду, і деяким уже не вдавалося вибратися. Нечисть втрачала сили в сутичці з чужоземною зброєю. Ще трохи, і зграя буде знищена. Тварюку, якій вдалося пробратися на корабель, добили спільними зусиллями. Якби не тривожна звістка з Матії, можна було б сказати, що все складається добре.

Нам не важко було відірватися від матійських кораблів. Зробивши обманний маневр, я взяв курс на північний схід. Ми планували провести в Матії день або два, тож тепер був запас часу, зате гостро постала проблема продовольства, і надія була тільки на допомогу сера Тангрета.

Поки я керував кораблем, Зерд і Конфідус розпитували прибулих на човні. Утім, я не мав змоги приділити увагу їхній розмові, настільки мене захопили можливості нового судна. Я щиро захоплювався вміннями тих, хто побудував його. Корабель, що не залежав від напрямку течії і сили вітру, впевнено йшов до мети, керований моєю уявною командою.

Для мене було загадкою, яким чином шолом показує мені корабель з висоти пташиного польоту, адже я не бачив ніяких птахів, нехай навіть залізних, які літали б над кораблем. Можливо, сер Вартовий пояснить це. Я поставив собі на замітку запитати, щойно буде можливість.

Ніч не стала перешкодою для корабля. Шолом так само показував картину, тільки вона стала сірою. Іноді мені був потрібен відпочинок, і тоді я на короткий час знімав шолом. У цих проміжках товариші розповідали мені про те, що сталося в Матії. За їхніми словами, матійські кораблі рухалися до нас не з метою нападу, а вбачаючи у нас союзників. Чужоземний корабель, який атакував нас біля острова і який ми згодом захопили, належав таємним спільникам караючих. Я бачив, що це здивувало навіть сера Вартового і підтвердило невиразні підозри Конфідуса про те, що впливовий в Імперії орден має підтримку з боку сил, прихильність яких до Світла вельми сумнівна. Особливо якщо згадати вбитого нашими воїнами на острові монстра і те, що цей монстр і його господарі - власники корабля - тримали в полоні Вартового, яким був Кріді.

Цієї ночі наш новий товариш постійно перебував біля пораненого. Уже не вперше мені довелося переконатися, що істота володіє цілительським даром - до ранку Лаеб міг самостійно пересуватися, хоч і робив це насилу.

Пристань у володіннях сера Тангрета, яка носила гучну назву "порту", складалася з трьох причалів, призначених головним чином для невеликих рибальських суден. Я не ризикнув причалювати, не знаючи точної осадки захопленого нами корабля і побоюючись незграбним маневром знести тендітні дерев'яні конструкції. Тому продовольство завантажували з баркаса.

За допомогою Кріді ми розшукали на кораблі камбуз. Він був розташований в невеликому закутку на кормі, поруч із двома каютами для відпочинку, у кожній з яких було чотири полиці, дві внизу і дві вгорі. Кают-компанії ми на кораблі не знайшли, ймовірно, через нечисленність екіпажу, необхідного для управління судном.

У камбузі були дві шафи з металевим посудом і плита, яка нагрівалася від дотику. Кріді показав нам, як нею користуватися, і я заніс це у свою уявну скарбничку незвичайних речей, як чергове чаклунство.

Майстрів, здатних поставити на корабель вітрильне оснащення, у сера Тангрета не було, тож у нас не було причин затримуватися. Замість Гердана і його товариша, які супроводжували нас у поході до острова, сер Тангрет взяв із собою трьох найкращих воїнів. Він вважав своїх майстрів занадто цінними, щоб наражати їх на небезпеку без вагомої причини. Щоб утішити Гердана, який був засмучений, як дитина, сер Тангрет попросив дозволу залишити майстрам одну Цар-гармату, як ми охрестили між собою нову зброю, і наказав до нашого повернення досконально її вивчити.

Через довіреного помічника сера Тангрета я передав наказ команді другого корабля залишатися у володіннях сера Тангрета і чекати нас протягом місяця. Якщо ж ми за місяць не повернемося, то помічник капітана, якому я передав командування за моєї відсутності, мав діяти на власний розсуд для того, щоб зробити все можливе для звільнення Матії. Цей наказ був переданий у листі, який я запечатав своєю особистою печаткою. Для подорожі на Схід не мало сенсу брати у супровід матійський корабель - надто різна була швидкохідність.