Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Чорний лабіринт. Книга друга 📚 - Українською

Читати книгу - "Чорний лабіринт. Книга друга"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чорний лабіринт. Книга друга" автора Василь Павлович Січевський. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 103
Перейти на сторінку:
class="book">— В ящиках були фальшиві гроші й матриці…

— Чи ви думаєте, що я про те не знаю?

— Могли забути. — Капітан заморгав, прокашлявся, витер хусточкою рота й вів далі: — Пробачте, екселенц, але моя служба змушує мене нагадати вам про ту недавню історію з вантажною машиною, вщерть наповненою ящиками з фальшивими фунтами стерлінгів й затриману саме в районі Бад-Аусзе! Тоді здійнявся цілий переполох, з Франкфурта сюди примчали наші експерти, представник Лондонського банку і троє кращих детективів Скотленд-Ярду на чолі з головним інспектором Радкіним.

— Ну то й що?

— Знову дзвонили…

— Хто?

— Інспектор Радкін… У Мюнхені з'явилися фальшиві фунти! От я і подумав: а що коли це ті, з наших ящиків?.. Номери купюр відомі. Військова поліція вважає, що вони з тих, які друкував ще Крюгер.

— Ви сказали про це Радкіну?

— Ні, спочатку я вирішив доповісти вам… Не знаю, для яких справ ви віддали тому Дайнові ящики з нашого складу, а тільки, думаю, треба подбати, щоб фальшивки не потрапляли в обіг. Цією справою вже зацікавився Інтерпол. Операцію «Бернгард» ще не завершено…

— Дякую, капітане, за інформацію. Ящики в надійних руках і будуть використані тільки для оперативних цілей. Фальшиві фунти випливли, безперечно, з інших джерел. Будьте спокійні, я подбаю, щоб ваша репутація ніяк не постраждала… До речі, ви завжди можете посилатися на моє письмове розпорядження, і нехай інспектор Радкін з претензіями звертається до мене. Я поясню йому, що інтереси американської розвідки не завжди збігаються з інтересами Лондонського банку і Скотленд-Ярду. Можете йти…

— Пробачте, генерале, але я вважав своїм обов'язком…

Керк підвівся. Капітан позадкував до дверей. «Ач, пухир надутий… Він мене буде лякати Скотленд-Ярдом. Думав потішитися з моєї розгубленості… Так йому хотілося під виглядом добропорядної турботи підсунути мені їжака під сідницю! Найшов простачка… Все, панове, завтра вас усіх звідси геть! Будете сидіти у своїх норах і нюхати реактиви!»

Керк вийшов з-за столу, підійшов до шафи й дістав з неї пляшку міцного ямайського рому. Нараз рипнули двері, й голос Патриції зазвучав у кабінеті:

— Шеф, можна до вас?

— Можна… — Він налив собі келишок і випив.

— Ми вдвох, з Тедді…

— Заходьте вдвох. — Керк знову сів у своє крісло за письмовим столом. — А двері замкніть, щоб ніхто не всунув сюди носа. А то ходять тут усякі експерти!.. Порадники… Сто чортів на їхню голову! Сідайте. Рому хочете? Ні?.. А я з вашого дозволу…

Керк налив собі в келишок, проте пити не поспішав. Дивився, як грає у променях призахідного сонця червоний заморський напій, і думав. Потім підняв замислений погляд на Крайніченка і раптом, ніби знічев'я, спитав:

— Ну, як воно, майоре, вже звикли до нового життя?

Федір витримав його пронизливий погляд. Шукав потрібних слів, щоб достойно відповісти, й не знаходив. Відповідь не мала бути категоричною, проте після стількох місяців шаленого опору сказати, що згоден на все, було б неприродно. У Керка така відповідь може викликати лише підозру.

— Бачу, майоре, ви ще не до кінця усвідомили своє становище. Мабуть, вам треба ще якийсь час… Однак обставини кваплять. Політична ситуація вимагає рішучих і негайних дій. Тому виникла необхідність використати вас у важливій справі. Про подробиці операції я повідомлю вас пізніше, а зараз скажу одне: готуйтесь до кардинальної зміни вашого життя. Ви повертаєтесь до Мюнхена. В готелі «Сен-Готард» вам замовлено номер. Патриція буде й далі опікуватися вами. Оскільки ви житимете легально і в готелі вас запишуть, як Федора Крайніченка, то Пат доведеться подбати про необхідні документи. Гроші на проживання, а також мої вказівки щодо подальшої роботи надходитимуть через неї.

— Навіщо така конспірація? Адже досі…

— Річ у тім, майоре, що вам доведеться представляти перед світом організацію українських націоналістів.

— Он як? — зусиллям волі Федір примусив себе говорити спокійно. — А коли я категорично відмовлюсь?

Керк засопів, опустився в крісло і потягнувся до налитої чарки. Підніс її до рота й одним духом вихилив.

— Я змушений попередити, — сухо промовив він. — Усе, що я вам зараз скажу, я говоритиму не для того, щоб чути від вас, майоре, ваше звичайне «ні». Я сподіваюсь, ви людина твереза й розумієте: мова піде про речі, які можна виважити лише життям. Йдеться ось про що. Ми одержали від Радянської військової адміністрації ноту, в якій нам дорікають, що ми не дотримуємося союзницьких договорів, порушуємо укладені на високих рівнях угоди про співробітництво у післявоєнній Європі. Зокрема мова йде про те, що через недогляд, а інколи і потурання, в нашій зоні окупації розперезалися націоналістичні угруповання і всілякі організації колабораціоністів. Ми прийняли ноту і повинні, як то кажуть, ділом довести, що все це не так, що в нашій зоні знайшли політичний притулок лише люди, які ведуть опозиційну діяльність. З тими, що з ножами і кастетами бешкетують по таборах Ді Пі, ми не маємо ніяких справ. То контингенти, які підлягають карним органам, а ми, коли й підтримуємо когось із опозиціонерів, то керуємось міжнародними законами гуманності. Але ж треба якось довести світові, що ці опозиціонери таки існують. З цією метою, звичайно, з нашого дозволу і при цілковитій підтримці, українські націоналісти організують своє видавництво, де друкуватимуться книги, спрямовані проти Радянської Росії.

— А як же союзницький обов'язок? — запитав Крайніченко.

— Ми далекі від думок про ліквідацію опозиційних груп і не збираємось ущемляти їхні інтереси. Навпаки, ми хочемо, щоб вони працювали ще активніше, ми хочемо створити їм рекламу, щоб привернути до них увагу вільного світу.

— У цих опозиціонерів, як ви їх називаєте, руки по лікті в крові. Вони продалися фашистам, тепер продаються вам! Хіба можна країні, відомій своїми демократичними принципами, підтримувати таку нечисть?

— Я не помилився, майоре, у вас чудовий полемічний хист. Ви цілком відповідаєте вимогам, які ставляться до керівника такого видавництва. Вам,

1 ... 78 79 80 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний лабіринт. Книга друга», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чорний лабіринт. Книга друга"