Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нестерпний бос. Наречений за контрактом" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 115
Перейти на сторінку:
Розділ 34

Віка

Після виставки Кирило все ж таки зглянувся. Не став мене мучити з приготуванням пирога, дозволив перенести на завтра, але без зменшення тижневого терміну. Таке собі зглянувся, коротше. Ніяких поступок майже що не дав. І затягнув до ресторану разом повечеряти, випробовуючи мою витримку палаючими поглядами і устрицями.

Вранці насилу, але я встаю раніше. Ніч позаду, а думки все ще крутяться навколо вчорашніх подій. Ні, я не повинна була піддаватися. Ну добре, заради договору це могло колись трапитись. Але навіщо ж розтіклася калюжкою в обіймах Бєльського?

Раптом він зрозумів, що для мене наш поцілунок зайшов далеко за межі формальності? Що я хотіла лише одного - продовжити хоч на трошки запаморочливий вир, в який мене шалено засмоктало.

Та зрозумів він все. Авжеж, зрозумів!

То-то в ресторані Кирило витягав в трубочку губи. Дражнив, натякав, знущався!

Зустрічаємося з босом на підземному паркінгу. Він навіть дратує, якщо чесно, свіжістю і бадьорістю. У будь-який час дня красень сліпучий.

- Моя учениця до перегонів готова? - інтригуюче запитує та підводить вже до іншої машини.

- Ой-ой... мені б назад здавати навчитися. Навряд чи я на більше готова, якщо не йдеться про перегони з сонним равликом, - не те щоб не хочеться спробувати, а більше страшно.

Дивлячись на блискучий спортивний Феррарі червоного кольору, боюся не за себе, а за нього. Раптом чого, мені ж і трьох життів розплатитися не вистачить. 

- Та годі тобі, прокотимося з вітерцем, - галантно відчиняє для мене пасажирські дверцята. - Все найкраще для моєї незамінної помічниці!

Оу, які почесті. Знати б, для чого стільки шику і все для мене…

Ще більше вразити Бєльський зміг. Виїхали з території, що охороняється, на дорогу, Кирило натиснув на панелі на круглу кнопочку, щось клацнуло, грюкнуло. Чпок! І дах машини склався назад.

- Ух, нічого собі! Очманіти! - захоплено скрикую.

Запрошення покататися з вітерцем, тепер набуває найпрямісіньке значення. Вітер жваво розтріплює моє волосся, а Кирило рулить і сміється над моїм ошелешеним здивуванням. Відчуваю себе, як ніби у справжньому блокбастері. Залишилося тільки пограбувати банк і натиснути на додаткову кнопочку для зльоту.

- Ось це машина, - кручуся на всі боки, на нас перехожі озираються, і водії із зустрічного транспорту витягають телефони, аби рідкісне диво зняти на камеру. - Але я жодного разу тебе на ній не бачила. У корпорацію ти їздиш на величезному кросовері.

- Ну то в офіс, у пробках не розженешся. Нещодавно мені підігнав цю швидку крихітку один, неважливо чий двоюрідний брат. Як слід її ще не випробував, тому випробовувати будемо вдвох.

- Знову на мені випробування? - скоріше перевіряю ремінь безпеки, начебто Кирило пристебнув, але раптом не до кінця. Ох, як хвилююче.

- Не хвилюйся, Вікторіє. Нам ще в офіс потрібно потрапити, - бос встигає стежити за рухом, і мене заспокійливо по колінці погладити.

Намагаюся переключитися від нападу очманілих думок. Поруч з босом завжди щось божевільне в голову лізе. От як зараз. Сиджу в Феррарі. Без червоної сукні, без туфель на довгій шпильці. Бєльський теж без смокінгу, хоча все одно виглядає розкішно. Хвацько везе нас у невідомому напрямку, сподіваюся, на майданчик для навчальної їзди, а не в Лас-Вегас який-небудь.

- Кирило, ось мені цікаво, а коли ти встигаєш вранці ставати таким активним і бадьорим?

Особисто я б не відмовилася від чашечки кави або краще ще годинку доспати.

- Можу навчити. Шість кіл в басейні намотав. Пробіг два з половиною кілометри на біговій доріжці, поки відповідав на вчорашню пошту. Віджався, пострибав і гайда в крижаний душ.

- Дякую, зрозуміло. Більше немає питань.

Вчитися точно не хочеться. Виявляється, вранці я ще непогано живу. 

- Ну ти спробуй хоча б?

- Ні-ні-ні. Боюся, що тоді твоя помічниця буде замість роботи, валятися біля столу ганчірочкою.

- На все згодною? - мружачись, кидає на мене звабливий погляд.

- Якщо тільки у найглибшому сні!

Приїжджаємо на новий майданчик для навчання, а дивлячись на красеня-боса, то і муки. Мені вже з головою вражень на весь день. Але до них додається божевільний екстрим - помацати кермо нереально крутого Феррарі.

Все, я помацала. Можна вирушати в офіс. 

- Вікторіє, плавно тисни на педаль. Я все контролюю, - підганяє Кирило, довіряючи мені найцінніше. Ну майже найдорожче. Бо, є у нього і дещо цінніше, таке ненаситне у штанях.

Трошки виходить проїхатися. Руки трясуться, адреналіну повно.

- Ну як? - питаю, на сидінні підстрибуючи.

- Нікуди не годиться. Але ти не хвилюйся, Вікторіє, зараз я тебе добре навчу, - з обіцянкою Кирило з машини виходить, обходить до водійського місця.

Я нічого не розумію. Навіщось бос відсуває подалі крісло піді мною. У Фераррі взагалі передні сидіння просторі, я навіть потопаю, настільки глибокі.

- Що поробиш, коли треба для навчання.

Далі вимовляє. Підхоплює мене з легкістю на руки, займає місце і влаштовує на своїх колінах.

- Кирило!

- Не смикайся, Вікторіє, - зачиняє нас ременем безпеки, що й не вирвешся.

Це як же не хвилюватися? Та я ж, як на розпеченій печі! Ось-ось зад підсмажиться! І щось підозріле в стегно впирається…

- Так ніхто не вчить! - опираюся, кручуся.

- А навіщо нам ці ніхто? Твій інструктор з водіння Я, то будеш сидіти на мені, поки не втомимося кататись. Вирівнюй кермо і погнали. Не відволікайся, спокійненько їдемо. Перешкод попереду ніяких.

О-о боже! Знайшла, з ким домовлятися. Бєльський найпідступніший тип. Спочатку заспокоїть, зачарує сліпучою усмішкою, а потім, бац, і в пастку закине. Ось і сиджу тепер зверху на ньому, терплю тремтіння в колінах і набіг збуджених мурашок.

Еге, звичайно, перешкод ніяких. Якщо не брати до уваги, що я зверху на босові, а він дихає мені в потилицю та вздовж шиї ніжно носом веде.

Ой, мені ж кермо ще треба крутити, а то повело нас наліво, взагалі не туди…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 78 79 80 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр» жанру - 💙 Сучасний любовний роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"