Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю, Єва Скайлер"

 У слухавці пролунав глухий сміх.                       

 — Тому я вибрав тебе.                                                    

 — Бовдур...                                                      

 — Гаразд… Якщо тобі так буде спокійніше, обіцяю не кликати Дениса до жодного клубу.            

 — Мабуть, ти маєш рацію… — зітхнула у відповідь, думаючи про своє.                                                    

 — У чому я правий? — здивувався Шведа. — Ні, я завжди правий, але чути це від тебе… незвично і дуже приємно.                                                       

 Цокнула язиком і посміхнулася. У цьому весь Шведа.  

 — Забий. Вважатимемо, що таким чином я віддячу тобі за допомогу Денису.                                                    

 — Так то краще, золотко, — задоволено простяг цей гад.                                                                 

 — Ще раз назвеш мене золотком...                   

 — У суботу заїду по тебе. Будь готова до четвертої, — сказав він і вимкнувся.                                                  

 Убила б! У суботу в мене заняття з танців на дванадцяту, доведеться швидко збиратися, а я навіть не запитала у що мені одягнутися.    

 І незважаючи на те, що я маю не сподобатися його батькові, подарунок, напевно, потрібний… Не можна ж у гості з порожніми руками.Чи можна? Якось мені совість не дозволяє…