Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом, Кетрін Сі"

«Нерозуміння між чоловіками та жінками зростає, якщо вони не знають, що люблять одне одного.»

Я дивилася на Тайлера і не могла зрозуміти: почулось мені, чи ні?

— Повтори запитання, — впевнено мовила я.

— Хочеш працювати зі мною? — це він прикидається дурнем, чи я вже збожеволіла? Я чітко почула слово “переспати” в перший раз. 

— Працювати? — перепитую.

— Так, — трохи роздратовано мовить Тайлер. — Я бачив твої роботи і мені здається, що ти як ніхто інший, зможеш передати всю красу моїх прикрас через фотографії, — відкладаю ніж та картоплю, яку до цього чистила. 

— Ти справді пропонуєш мені роботу, чи це заради репортерів? 

— Справді пропоную. 

— Тоді, я згодна! — працювати у такій компанії, хіба, це не мрія кожного фотографа та контент мейкера? 

— Чудово. Завтра разом поїдемо на роботу і ти підпишеш договір на працевлаштування та наш з тобою контракт. 

— Щодо контракту.. чи можемо ми додати один мій пункт? — Тайлер дивився на мене так, ніби я щось забула сказати. — Будь ласка? — вирішила випробувати вдачу і вгадати, що саме він хоче, ще почути. 

— Який саме пункт?

— Сторона А, — тобто ти, — має захищати сторону Б, — мене. Або ж, до сторони Б буде приставлений охоронець.

— Хвилюєшься через батька? 

— Та й через Алекса, він також захоче помститися за таке приниження, — повернулася до чистки картоплі. 

— Гаразд, я попрошу Ітана додати цей пункт. 

— Дякую, — задоволено мовила я. Чому про Тайлера так багато негативних статей в інтернеті? Як на мене, то не такий вже він і поганий. 

Так-так, я встигла прочитати ще декілька статей про його компанію, та самого Тайлера Веста. Статей про нього багацько, як негативних, так і більш позитивних. Єдине, що я точно зрозуміла, — всі заздрять його багатству. 

Доки я готувала вечерю для Тайлера, він заснув прямо на столі. Чоловік дуже втомився вочевидь, сподіваюся він не буде злитися на те, що я не розбудила його. Батько частенько сварився на мене, коли я не будила його. 

Суп був майже готовий, залишилося лише додати трохи перцю і все, тож потрібно розбудити Тайлера.

— Тайлер? — торкнулась його руки, але він ніяк не відреагував. — Тайлер! — трохи голосніше мовила я, але і це не допомогло, — Тайлер! — стукнула рукою по столу і він аж підскочив.

— Що таке? — ледь зміг відкрити очі. 

— Вибач, я не могла тебе розбудити, тож вдалася до таких методів! — чоловік повільно повернувся на стілець.

— Як довго я спав?

— Хвилин тридцять, не більше.

— Чорт, — позіхнув, — Я втратив цілих півгодини.. 

— Ти цілий день втомлений, тож я вирішила не будити тебе, — почала виправдовуватися.

— Не хвилюйся, ти не винна в цьому, — від його денної зачіски нічого не залишалося, все волосся було заплутане, але це було навіть мило. Струснула головою. Про що, я думаю? 

— Хочеш суп? 

— Вже готовий? 

— Так, насипати? — кивнув головою. Я дістала тарілку і насипали два черпаки супу, після чого поставила йому на стіл.

— А ти? 

— В мене алергія на помідори, — пояснила я.

— Чому одразу не сказала?

— Я запитала, чи це твоя улюблена страва, ти сказав, що одна з, тож я не стала казати. 

— Через алергію в тебе такі червоні руки? — я поглянула на свої руки і вони дійсно були дуже червоні.

— О, чорт! 

— Абі, ти як мала дитина! 

Тайлер встав з-за столу і кудись пішов. Чого це він? За декілька хвилин чоловік повернувся. 

— Це мазь від алергії, — поклав на стіл, — Намаж нею свої руки. 

— Дякую, коханий чоловік, сердечко, — це була велика помилка так його називати. Тайлер підійшов до мене і нахилившись поцілував, але це був не той пристрасний поцілунок, що в моїй квартирі, це більше схоже на легкий чмок. Так само мовчки він сів на стілець і почав їсти. 

— Як… як це розуміти? 

— Що саме? — знову дурника ввімкнув.

— Зрозуміло, — сухо мовила я. — Я пішла спати, а тобі смачного. 

— Дякую, — навіть не поглянув на мене.

Досить швидко я піднялася сходами і опинившись у своїй кімнаті зачинила двері на замок. Хто його знає, що він може втнути вончі, він тільки що, поцілував мене і робить вигляд, що нічого не сталося. Мені вистачило того, що Тайлер бачив мене голою, тож страховка не завадить. Знявши халат я заліза під ковдру і нарешті змогла поринути у вирій сновидінь. 

На ранок я прокинулася від будильника, який вчора завбачливо поставила на шосту ранку. Сьогодні мій перший день у компанії Тайлера, так само, як перший день, коли я маю виконувати обов'язки дружини Тайлера. Я маю готувати йому сніданок, тож швиденько почистив зуби та вмивши обличчя я пішла на кухню. Цікаво, о котрій годині він прокидається? Я навіть не знаю, чи не даремно я прокинулася о такій ранній порі. Пройшовши повз кімнату Тайлера я опинилася на сходах і тихенько спустилася на перший поверх. У контракті зазначено, що Тайлер обожнює корисні сніданки, тож я вирішила приготувати салат та зробити щось подібне до авокадо тостів. Сподіваюся, це буде схоже на те, що він зазвичай їсть зранку. 

Коли я наливала сік у склянку, двері його кімнати відчинилися. 

— Добрий ранок, — привіталася я, — Сподіваюся, це схоже на твій звичайний сніданок.

— Добрий ранок, Абі.

Тайлер вже був повністю одягнений, та зібраний, на відміну від мене, я все ще була в піжамі. 

— То що?

— Я зазвичай не снідаю, — він дивився на їжу, що стояла на столі, — Це Ітан написав цей пункт, йому не подобається, що я нехтую власним здоров'ям. 

— Справді.. тоді, мені забрати це? 

— Ні, не потрібно, — важко зітхнув, — Давай краще поснідаємо. 

Я сіла навпроти чоловіка і не могла не помітити, що він у цьому костюмі, ще привабливіший. 

— Їж, а не розглядай мене, — здригнулася.

— Пробач. 

Завершивши зі сніданком я побігла до кімнати і швиденько зібралася.  Тайлер чекав на мене в машині, сьогодні він за кермом.