Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

– Аліє, роне, – сказав він м’яким приємним голосом.

Дивно. Досі я розуміла тутешню мову. Чи лінгвістичні чудеса зникли разом із Айрою? Важкувато доведеться без автоматичного перекладача.

– Доброго ранку, – відповіла я. – Доброго, правда ж? Чи замість сніданку мені запропонують дибу?

Невідомий розсміявся.

– Аліє, роне? – повторив з питальною інтонацією. – Ре даво, аліє? – Його співчутливий погляд заважав злякатися, хоча обставини зобов’язували.

– Аліє, аліє. І роне, так. – Надія поспілкуватися згасла, ледь зародившись.

Він азартно усміхнувся, попрямував до найближчої стіни…

І пройшов крізь неї, ніби не помітивши перешкоди.

«То он ви які, примари!» – я встала із всипаної тирсою підлоги, де провела ніч, і обтрусилася.

Настрій різко погіршився. Ймовірно, дуже скоро по резиденції принца Ендера будуть шастати два привиди: один у приголомшливих обладунках, другий – у чудових шкіряних штанях. Із нас вийде непогана парочка лякайл.

Ось тільки мої плани не передбачали долі примари.

У це божевілля мене втягнула Айра Керейра, їй і відповідати перед законом! Знати б ще, як її впіймати… Або хоча б викликати на діалог.