Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Божественна комедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Божественна комедія"

655
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Божественна комедія" автора Аліг'єрі Данте. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 142
Перейти на сторінку:
примостить,

А, їх утративши, – в розпуці плаче,

58 Такий був я, бо твар мене щомить,

Встріч ідучи, помалу відсувала

Туди, де сяйво сонця не звучить.

61 Коли ж моя нога на діл ставала,

Явився хтось, у кого зір потух,

Мовчанка ж довга голос відібрала.

64 В безлюдді я його побачив рух.

«Врятуй! – була мольба моя єдина, —

Байдуже, чи людина ти, чи дух!»

67 Він мовив: «Не людина; був людина;

В Ломбардії мій батько оселивсь,

У Мантуї – моя там батьківщина.

70 Bo время Юлія я народивсь,

Хоч пізно; жив я в Августовім Римі,

Коли ще лжебогам народ моливсь.

73 Я був поет, пісні складав любимі,

Як славний син Анхізів з Трої втік,

А Іліон упав в огні та димі.

76 Та чом вертаєш і в журбі поник?

Чого не йдеш на горб, де корениться

Солодке джерело чудесних рік?»

79 «Чи не Віргілій ти, чи не криниця

Широкоплинних мовних вод ясних? —

Спитав я й став, щоб в шані поклониться, —

82 О світло й честь усіх співців земних,

Ти зваж на захват мій, на шанування

Твоїх безсмертних творів видатних.

85 Ти вчитель мій, моє уґрунтування,

У тебе я знайшов на все життя

Той гарний стиль, що дав мені визнання.

88 Ти бачиш твар, що втік од неї я?

Рятуй мене ти, мудрецю славетний,

Бо в серці й жилах кров тремтить моя».

91 «Хай буде інший шлях тобі прикметний, —

Він одповів на жалісні слова, —

Щоб ти мерщій покинув діл цей шпетний.

94 Повз твар, яка, голодна, завива,

Не прослизне і найспритніший дока:

Хто мимо йде, усіх вона вбива.

97 Лиха вона з природи та жорстока;

Наївшись, голоднішою стає

Й ненатлого не насищає ока.

100 Із звірами відгулює своє

Без міри; та надія на Хорта є,

Що він цю твар таки, нарешті, вб’є.

103 Про нього скажуть: скарбів не ковтає,

В любові, мудрості й чесноті зріс.

І ґрунт між Фельтро й Фельтро доглядає.

106 Він за Італію зведе свій спис, —

Заради ж неї дівчина Камілла

І Евріал умерли, й Турн, і Ніс.

109 І як би не тікала твар немила,

Він в Пекло зажене її, на дно,

Звідкіль її жадоба приманила,

112 А звідсіля, – надумав я одно, —

Я поведу тебе, де залягають

Місця, які я взнав уже давно.

115 Почуєш ти, як в розпачі благають

Там духи з зойком та з ламанням рук,

Повторну смерть на себе накликають.

118 Побачиш тих, хто між вогненних мук

Таємно тішиться у сподіванні

Колись піднестись до блаженних лук.

121 А схочеш в висі злинути останні, —

Душі, достойнішій за мене, здам

До ніжних рук тебе при розставанні.

124 Бо той, хто звіку владарює там,

Мене, що бився у ворожій раті,

Й тих, хто зі мною, не пуска й до брам.

127 А в тронній владаря світів палаті

Усе пристойне пишному кошу.

Щасливий той, хто буде там на святі!»

130 І я йому: «Поете, я прошу,

Ім’ям Христа, якого ти не відав,

Все зло й все гірше хай тут полишу,

133 Ти ж покажи усе, про що повідав:

Хай браму бачу я з Петром святим

І тих, хто в муках та скорботі знидів».

136 І рушив він, а я – слідом за ним.

ПІСНЯ ДРУГА

1 День одійшов; з натомленої спини

Всього живого тягарі земні

Тьма поскидала; тільки я, єдиний,

4 Все готувавсь до мужньої борні

З трудною стежкою з нестерпним жалем;

Та вірна пам’ять сил додасть мені.

7 О музи, хай ваш хист сіяє палом,

О думко, що я бачив, запиши

І передай навік людським скрижалям.

10 І я: «Поете, спершу ти ріши,

Якщо ти хочеш скрізь мене проводить,

Чи доблесть є на те в моїй душі?

13 Співав ти: батько Сільвіїв зіходить

Ще тлінний та минущий в світ тривкий,

Зберігши чуйність, що в живому бродить.

16 Коли ж противник всяких зол палкий

Був добрий з ним, передбачавши славу

Його діянь, і хто він, і який,

19 То мудрий відзнача його по праву:

Обранець неба вишнього добра,

Рим породив він та його державу,

22 А той же й та (це істина стара)

Засновані, щоб стать святим престолом

Наступникам апостола Петра.

25 Ця путь, розцвіченим твоїм глаголом

Прославлена, причиною в віках

Була його звитязі й папським столам.

28 Сосуд обрання теж у цих полях

Пізніше був, щоб дать підпору вірі,

Яка спасіння відкриває шлях.

31 А я чого піду? Хто пустить в мирі?

Ніякий не Еней, не Павел я,

На цю я честь не варт ні в якій мірі.

34 Коли ж спуститись знаджує земля,

То чи не здасться спуск мій божевіллям, —

Для мудреця ясніша мисль моя».

37 Мов той, хто раптом виниклим зусиллям

Занедбує намічені діла

Й прощається з готовим вже справиллям,

40 Вчинив і я: де схил чорнила мла,

У думці справа та пішла вся прахом,

Що з запалом розпочалась була.

43 «Я бачу у словах, повитих жахом, —

Сказала тінь, вся – благородний чар, —

Що ти в душі пройнявсь побожним страхом.

46 Він обсипа людину, мов той жар,

Примушуючи подвигу зректися,

Як мур уявлений спиняє твар.

49 Щоб міг від остраху ти відмогтися,

Скажу, чом став твоїм я ватажком,

Щоб знав, коли в мені жалі знялися.

52 Був з тими я, хто між добром і злом,

Як пані кликнула щонайгарніша,

І їй скоривсь я

1 ... 7 8 9 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божественна комедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божественна комедія"