Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Прощення, Аркадія моя 📚 - Українською

Читати книгу - "Прощення, Аркадія моя "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прощення" автора Аркадія моя. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:
...

****

Сьогодні прийшла нова партія саджанців троянд, які я замовила на передодні. Розпаковуючи величезну упаковку, я думала про те, якими прекрасними будуть ці квіти. Такі красиві в них бутони і які безжально колючи шипи. На ранок, після того, як я поїхала від чоловіка, він опинився відразу скрізь. Олег був в моєму телефоні: 15 смс і 7 дзвінків, він був під вікнами моєї квартири: надпис на асфальті «я кохаю тебе», він був в моєму вікні: піднявся на крані з букетом і новим подарунком. Так повторювалось декілька днів. Коли життя насичене пригодами легко забути про своє минуле. Я знову бачила Олега доброго і турботливого, я перестала згадувати причину через яку я поїхала від нього. Я повернулась за тиждень, не знаю що спонукало мене зробити це, але віри в щасливе майбутнє в мені було все менше. Можливо, це було примітивне бажання довести йому і собі що я краща за інших. Та моє забуття тривало не довго. Оце так сюрприз. На одній з вечірок, куди були запрошені ми з Олегом, я зустріла її. Аліса- перша коханка мого чоловіка. Коли ми перетнулися, я мала повне право відчувати себе переможцем, Олег покинув її і обрав бути зі мною, але ніякого подібного відчуття в мене не було. Просто дві обдурені жінки стояли і дивилися одна на одну. На секунду я відволіклася на оповіщення з мого телефону, як вона зникла, та сюрпризи того вечора тільки починались.

«Владислав Бойко надсилає запит на дружбу із вами» - ось що я побачила в тому оповіщенні, а ще такі знайомі мені сумні сірі очі.

Ти змінив фото- відправила я йому, після прийняття запиту Моя сестра сказала що та фотографія псує мені особисте життя Сестра? З Харкова, я говорив про неї. То була вона на фото поруч зі мною.

В мить я відчула себе страшенною дурепою. За мить, в мене в голові прокружляло все моє життя починаючи з того дня, коли я вирішила не писати Владу

Я шукав тебе дуже довго

Точніше 8 місяців. Стільки часу пройшло з моменту нашої першої і останньої зустрічі.

Я бачу життя в тебе не стоїть на місці?

Я була дружиною іншого хлопця. Та чому ж я так сильно бажала іншого?

Ми б могли просто дружити

Не хотіла я з ним просто дружити.

Я перевела погляд на Олега, який стояв в компанії чоловіків і захоплено розмовляв про щось. Я подумала про те, як сильно ми варті один одного, бо і я не збиралася відмовляти собі у задоволенні дружити з Владом.

Як мінімум ти обіцяла продемонструвати мені свою гру на віолончелі.

Я вже пів року не торкалася інструменту.

 

                                                                               ****

Пройшло дві неділя з того моменту як я задала Владу це питання. Дві неділі ми з ним спілкувалися в телефонному режимі. Спілкування було як в ту першу зустріч. Я розповіла йому все. Про Юлю, залишену кар’єру, про те чому не писала, про те як вийшла заміж і про те що цей шлюб був не щасливий. Тоді я запитала :

Колись ти сказав що наробився музикантом. Як по твоєму, ким народилась я? Ти..

любов’ю народилась.

З того моменту Влад розповів мені про те, як він закохався, про те, як хотів щоб в нас був шанс, про те, що був готовий відмовитися від Лондону, про те як все таки погодився і надіявся що я приїду до нього. Про те, як шукав мене весь цей час і знайшов. Він збирався повернутися в Україну і говорив що зірки розставили так що саме час нам знову зустрітися.

                  

                                                                                ****

Я вирішила підти в вечері п’ятниці. Я зібрала свої речі. Поки був вільний час, я витерла пил і вимила підлогу, змінила простирадло, щоб від мене тут не залишилося і сліду. Я спустилась в вітальню і чекала Олега. Я хотіла сказати йому про своє рішення особисто. І мені довелося чекати до ночі, доки мій чоловік повернувся з роботи.

Це не було сваркою, в нього не було гніву або істерики. Його обличчя було спокійним а голос твердим і впевненим. Я говорила більше. Він сидів і уважно слухав перед тим як піднявся і пішов на другий поверх. Я подумала, що все вже скінчилось. Посиділа ще хвилину і збиралась іти. Спочатку я почула вибух, а потім пронизлива, пекуча біль опалила мене в радіусі моїх легень. Я повернулась і побачила Олега з рушницею в руках. Потім ще один вибух, він прийшовся мені близько до серця. Обличчя Олега було таким же спокійним, що робило рани ще більш болючими. В цьому пострілі не було почуттів, просто сухий, розважливий удар.

В мить, коли моя душа вийшла з тіла я опинилась в місці не знайомому мені досі. Але в мене було дивне почуття ніби я знаю його. Я пройшла через коридор і опинилася в спальні. Там був чоловік. На годиннику 2:6 ночі, і скажіть хто вбіса прокидається о такій годині? І за ради чого?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прощення, Аркадія моя », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прощення, Аркадія моя "