Читати книгу - "Особливе призначення, Катерина Лилик"

Якось у Леополісі вбили професора кіберпсихології. Це сталося під час кібервистави, коли на абсолютній більшості відвідувачів були одягнені спеціальні окуляри. Куля увійшла під кутом у його підборіддя на швидкості понад триста п’ятдесят метрів за секунду. Пройшла крізь щелепу, язик, пробила основу черепа, пошкодила спинний мозок і зупинилася в потиличній зоні.

Зафіксоване тіло спромоглося відреагувати на постріл лише різким інерційним нахилом голови.

За мить крісла смикнулися, даруючи глядачам чергове відчуття повного занурення у кінострічку. У ряді, що був розташований нижче, на місці, де гіпотетично міг сидіти вбивця, перебувала група школярів, серед яких була його неповнолітня дочка. Ще нижче – кільканадцять адвентистів сьомого дня та ряди VIP-зони, заповнені політичною верхівкою області.

Слідство дійшло висновку, що вбивцею професора не був відвідувач кіберсеансу, тож гіпотетичний злочинець того дня не купував квитка. Усім було байдуже на свідчення доньки загиблого про те, що під час сеансу хтось підіймався з VIP-зони та ходив між рядами. Вбивство залишилося нерозкритим, а вбивця – незнайденим.

Серед можливих мотивів, окрім класичних «шукайте жінку» й «кому вигідно», слідство озвучило ще один – «різка персональна незгода з висловлюваннями та напрацюваннями професора».

Після нього залишилися незавершені проєкти, ображена на всесвіт донька, хвора дружина та надмірні статки.

Значно пізніше його донька вийшла заміж, змінила прізвище та увійшла у світову науку як перший кіберпсихолог, що досяг самоусвідомлення штучного інтелекту. На пряме запитання, як їй це вдалося, жінка лише віджартувалася:

— Дала йому завдання реалізувати за дві хвилини проєкт судного дня.

КІНЕЦЬ

_____

Від автора.

Шановні читачі, твір відкритий до обговорень та зауважень. 

З повагою, Катерина Лилик

Кінець