Читати книгу - "По ту сторону серця, Марі Луна"

– Я бачу, як він слідкує за мною, — продовжила я. — Навіть коли я спілкуюся з кимось із хлопців, він раптом з'являється поруч, наче хоче все контролювати. Це трохи лякає, але водночас… це дає надію.

Подруга кивнула.

– Це наче він ревнує, так? Можливо, він сам не усвідомлює, що це означає.

Я посміхнулася крізь сум.

– Так, я теж так подумала. Але йому важко відкрито говорити. І я теж не знаю, що робити з цим.

– Тоді будь собою. Не ховайся. Якщо він хоче бути поряд — він знайде спосіб. А якщо ні — значить, не вартий твоїх почуттів.

Я глибоко вдихнула, і ці слова здавалося, наче допомогли мені зібратися.

– Дякую, — сказала я тихо. — Ти завжди знаєш, що сказати.