Читати книгу - "Північний вітер"

Наступного дня

Тема: Марлен

Доброго ранку, Лео.

Маю кілька жорстких коментарів, дозволите?

1) Ви з тих чоловіків, які цікавляться жінкою лише з самого початку та в кінці, себто коли завойовують її прихильність та можуть назавжди втратити. Весь інший час — тобто зустрічатися — нудно чи просто складно. Адже так?

2) Хоча Ви (цього разу) дивом не одружилися, але щоб витягти з ліжка своєї тепер уже колишньої подруги іспанського пілота, ладні були стати на весільний рушник. А це своєю чергою свідчить про недостатню повагу до шлюбної обіцянки. Адже так?

3) Ви вже були одружені. Адже так?

4) Я чудово уявляю, як Ви тепло й затишно вмостилися серед жалощів до самого себе, читаєте любовні листи й усоте переглядаєте спільні фотографії замість того, щоб довести Вашій коханій, що досі маєте до неї почуття і прагнете тривалих стосунків.

5) Аж ось з’являється моє доленосне повідомлення у Вашій поштовій скриньці, де саме вирішується питання: бути чи не бути. І виходить так, що я в найідеальніший момент висловила те, що Марлен роками хотіла й сама сказати: ЛЕО, ВСЕ СКІНЧИЛОСЯ, ТАК І НЕ РОЗПОЧАВШИСЬ! Або іншими словами, хоч і заплутано, поетично й атмосферно: «Веселого Різдва та щасливого Нового року бажає Еммі Ротнер».

6) А тепер, любий Лео, Ви робите широкий жест. Ви відповідаєте Марлен. Ви вітаєте її з прийняттям правильного рішення, і кажете: «МАРЛЕН, ТИ МАЄШ РАЦІЮ — ВСЕ СКІНЧИЛОСЯ, ТАК І НЕ РОЗПОЧАВШИСЬ!» Або, іншими словами, кажете заплутано, енергійно та потужно: «Шановна Еммі Ротнер! Взагалі-то, ми з Вами не знайомі. Дякую за Ваше щире та досить оригінальне привітання, але мушу сказати: нічого не маю проти спаму, але лише тоді, коли мені його не надсилають. З повагою, Лео Ляйке». Любий мій Лео, Ви просто дивовижний, благородний, стильний невдаха.

7) Маю на завершення запитання: ще хочете, щоб я й надалі писала Вам листи?

Бажаю приємного ранку понеділка.

Еммі.

Дві години потому

AW:

Вітаю, Еммі!

До п. 1: Нічого не вдієш, якщо я Вам нагадую чоловіка, в якому Ви вочевидь — елегантно, як описано у першому пункті, — розчарувалися. Не вважайте, що знаєте мене більше, ніж можете! (Ви мене взагалі не можете знати.)

До п. 2: Щодо моєї невдалої шлюбної обіцянки: я й так обізвав себе бовдуром, більше нічого додати не можу. Проте саркастично-моралізаторськи налаштована Еммі з 37 розміром взуття задля реанімації моєї поваги до шлюбних обітниць посипає сіллю ще свіжу рану, здогадливо примруживши очі та злобливо пустивши піну з рота.

До п. 3: На жаль, я в шлюбі не був ніколи. А Ви? Навіть не раз. Адже так?

До п. 4: Тут знову присутній чоловік з пункту 1, якого я Вам нагадую, а саме чоловік, який ліпше читатиме відірвані від реальності любовні листи, аніж доводитиме Вам своє кохання.

До п. 5: Так, у ту саму мить, коли від Вас надійшло різдвяне привітання, я відчув, що втратив Марлен.

До п. 6: Еммі, я відповів Вам тоді, щоб хоч трохи відволіктися від свого краху. І до сьогодні я розглядав спілкування з Вами як частину зцілення від Марлен.

До п. 7: І так, пишіть мені, Еммі. Пишіть про свої розчарування з чоловіками, пишіть від душі. Будьте такою ж вперто-цинічною, безжальною, зловтішною. Якщо Вам від того полегшає, то моя поштова адреса існує достоту не дарма. А як не хочете, то дозвольте собі (чи своїй мамі) радість нової підписки на Like та відмовтеся від «Ляйке».

Приємного понеділкового вечора.

Лео.

Одинадцять хвилин потому

RE:

Оце так! Я Вас образила. Я цього не хотіла. Гадала, Ви витримаєте, але помилилася. Тож поки порину у віртуальне самітництво і покаянно мовчатиму.

На добраніч.

Еммі.

PS: До п. 3: Заміж я виходила один раз. І досі заміжня!