Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Вітер у моїх руках, Христина Лі Герман 📚 - Українською

Читати книгу - "Вітер у моїх руках, Христина Лі Герман"

1 859
0
08.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вітер у моїх руках" автора Христина Лі Герман. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 103
Перейти на сторінку:
Розділ 3

Розплющивши очі, довго не могла зрозуміти, що ж мене розбудило. Проклята футболка опинилася мало не під підборіддям, а ковдра і зовсім вирішила втекти на підлогу. Озирнувшись, розчула явні звуки роботи пилососа. Вони виразно доносилися з вітальні, і натякали, що у когось з ранку прокинулася совість. 

    У такому свинарнику це навіть дивно.

    Поправивши футболку, перевернулась на живіт і потягнулася за наручним годинником. Перед сном, кинула його на тумбу, а тепер, ледь згадала, де залишила. Гул в голові наростав тільки сильніше, а годинна стрілка кричала про те, що ще десять хвилин, і я точно запізнюся. 

   Піднявшись, струсила ковдру, а кинувши її на ліжко, схопилася за рушник. Інтенсивний звук потуг в прибиранні насторожував все більше. Може вирішили не ганьбитися переді мною? Спохмурнівши, осмислила припущення, і відкинула його відразу. 

    — Швидше соромно стало, — пробурчавши, позіхнула і відкрила двері. 

    В цей момент, як і будь-яка людина, я була ще сонна, як чіп. Проте як тільки стала в дверях, отетеріла з яскравим почуттям шоку від маківки до п'ят. По тілу пробігло тремтіння від переляку, а тому, я негайно прикрилася жалюгідним клаптем не дуже великого рушника. Порив виявився природним. Не щодня прокидаючись і виходячи з кімнати, з порогу бачиш напівголого хлопця зі шлангом від пилососа в руці. 

    Глибоко вдихнувши , я оглянула незнайомця найзухвалішим чином — довгим і ретельним поглядом. Тому були дві причини: власне його зовнішній вигляд, і звичайно ж, його зовнішній вигляд. Зізнаюся, і не знала, яке естетичне задоволення може принести спостереження за тим, як перекочуються міцні та еластичні м'язи чоловічої спини під час руху. Слід було зазначити, що і пружний зад хлопця абсолютно не псував картину. Він навпаки підштовхував уяву домалювати те, що було сховано під жорсткою тканиною джинсів. 

    Молодик і не помітив появи сторонньої особи, бо намагався дістати щось з-під дивана. Поки його зусилля були марні, я боялася навіть зрушити з місця. Не знаю, що стало причиною, але так не хотілося відволікати його, що я вирішила навпочіпки прошмигнути повз від гріха подалі. 

    Проте не так все просто. Дідько б його закляв! Я завмерла приблизно на півдорозі, і пошкодувала, що взагалі вийшла з кімнати. Незнайомець випрямився і обернувся, а переді мною «виросли» його груди і шкіра бронзового відтінку. Говорячи: «виросли», — саме так і було. Адже відірвати погляд від картини прямо перед носом виявилося неможливо. На мене у прямому розумінні дивилася паща дракона. Не справжня, звичайно, проте не менш реалістична. Навіть у кольорі. Таку морду рідко побачиш в кіно, не те, що на правих грудях, з соском замість одного ока.

    — Ні хріна собі... — видихнула і машинально прошепотіла, а відірвавшись від татуювання на грудній ділянці тіла хлопця, нарешті, підняла погляд вище.

    — Почекай! — він безцеремонно «поцілив» в мене пальцем, а слідом примружився, прибравши на бік частину темного волосся. — Пані "ремінь безпеки"? Це ж ти! В літаку! 

     Зніяковівши, я відвела погляд і прочистила горло. Щоб привести до тями гормони, глитнула і спробувала дивитися тільки на обличчя хлопця. Намагалася, але це викликало ще гірший ефект. Виявляється мужчини бувають красивими такою дивною хижою красою. 

    І цей погляд... Прямо котячий. Хитрий, гострий і глибокий.

    Нарешті, прокинувшись остаточно, зіставила факти вчорашнього вечора, і примружилася, визнавши, що цей хлопець дійсно на таке здатний. У теорії, звичайно. Раптом Роуз просто прогрівала голосові зв'язки?

    — А ти, значить... той самий Лео? — пробурмотіла, і не помітивши, що озвучила в голос власні думки. 

    — Нэ! *(Так!) 

    Лео кивнув з посмішкою, але слідом його погляд різко змінився і став глибшим. Він ретельніше придивився, а оглянувши мене фактично з ніг і до голови, швидко запитав: 

    — А ти? 

    Що я?

    Прокляття! Тільки після питання хлопця, до мене дійшло — як, і з яким підтекстом воно був задане. Оцінивши свій зовнішній вигляд захотілося завити. І плювати б на такого типа абсолютно! Особливо знаючи, які стосунки його приваблюють. Але ж ні! Стало соромно і за пом'яту футболку, і за шорти, що ледве прикрили зад, і за куряче гніздо на голові. 

    Ну і дурепа! 

    — Кетрін! Приємно познайомитися! — випалила завчену фразу і швидко попрямувала до дверей ванної кімнати.

    У грудях давило бажання негайної втечі. Що я і наважилася здійснити, але не встигла. 

    — Постій, Кет! Акуратніше! — його голос прозвучав занадто близько, а маневр змусив завмерти. 

    Лео схопив мій зап'ясток, а я затримала погляд на витончених кісточках пальців чоловічої руки. Його долоня виглядала удвічі більше за мою, а вени неприродно явно проступали під гладкою бронзовою шкірою. 

    Залізо тягає? 

    Безглузда думка промайнула усього на мить. За нею прийшов шок від дій хлопця. 

    Він відпустив зап'ясток, а сівши навколішки схопився за мою ногу. Подібне викликало яскравий свербіж по усій кінцівці, а за ним тремтіння і гарячу хвилю. Тепла рука Лео зігріла шкіру, а я нарешті, прийшла до тями.

    — Хей! — обурилася і подалася назад. 

    Проте в спробі висмикнути ногу, мало не впала, коли хлопець обхопив її сильним і занадто упевненим рухом. 

    Він рвонув її на себе і пробасив: 

    — Перечепишся і впадеш, мон шері* (фр. "крихітка"). Крім того, у ванній кімнаті зайнято.

    — Що, пробач? — перепитала рідною, на що Лео завмер і посміхнувся.

    Кинувши погляд вниз, помітила шнур пилососа, що згорнувся на підлозі. Ногою я стояла в центрі мотка, і дійсно могла поцілуватися з килимом. 

    — Я підозрював, що ти біла, але не думав, що вгадаю. Ти увесь політ просиділа мовчки, — він сів на підлогу і повів спритним поглядом уздовж мого тіла знову. 

    Оглянув, починаючи з ноги, яку так і не відпустив, а закінчив на стегнах і сідницях. Мабуть футболка зовсім псувала картину вище.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 7 8 9 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вітер у моїх руках, Христина Лі Герман», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вітер у моїх руках, Христина Лі Герман"