Читати книгу - "Усі системи червоні"

Це був типовий, нудний день, іншими словами. Якби Бхарадвай не залишалася у медичному, ви могли майже забути те, що відбувалося. Але наприкінці денного циклу доктор Менса знову зателефонувала мені і сказала: «Я думаю, що у нас з'явилася нова проблема. Ми більше не можемо зв’язатися з DeltFall Group».

* * *

Я пішов до центральної секції, де вже були Менса та всі інші. Вони підтягнули карти та сканування того, де знаходились ми, а де DeltFall, і крива планети висіла у повітрі на великому дисплеї. Коли я зайшов, Менса казала: «Я перевірила технічні характеристики великого хоппера — ми можемо злітати туди і назад без підзарядки».

У мене була непрозора плівка на шоломі, тому я міг сильно поморщитися, щоб ніхто не знав про це.

«Ви думаєте, що вони не дозволять нам зарядитися енергією у їхньому середовищі існування?» — спитала Арада, а потім озирнулася, коли інші витріщилися на неї. — «Що?» — почала вимагати вона.

Оверс обійняв її рукою і стиснув за плече. «Якщо вони не відповідають на наші дзвінки, то можливо вони постраждали або їхнє середовище проживання пошкоджене», — сказав він. Будучи парою, вони завжди були лагідними один до одного. Вся група досі обходилася без драм, що я оцінив. Останні кілька контрактів були схожі на мимовільного перехожого в одному з багатопартнерських серіалів розважального каналу, за винятком того, що я ненавидів весь акторський склад.

Менса кивнула. «Це мене непокоїть теж, особливо якщо в їхньому пакеті оцінювання бракує інформації про потенційну небезпеку, як у нас».

Арада виглядала так, ніби їй тільки-що спало на думку, що всі в DeltFall можуть бути мертвими.

Ратті сказав: «Мене турбує те, що їх аварійний маяк не запустився. Якщо середовище існування було порушене або якщо була надзвичайна ситуація, з якою вони не змогли впоратися, їхня HubSystem повинна була автоматично запустити маяк.

Кожна дослідницька група має свій власний маяк, встановлений на безпечній відстані від середовища проживання. Він запускається на низьку орбіту і надсилає імпульс до червоточини, мережа компанії отримує сигнал, і рятувальний корабель відправляють одразу, не чекаючи дати закінчення місії. Так чи інакше маяк мав спрацювати. Зазвичай».

На обличчі Менси було видно, що вона стурбована. Вона подивилася на мене. «Що ти думаєш?»

Мені знадобилося дві секунди, щоб зрозуміти, що вона розмовляє зі мною. На щастя, оскільки здавалося, що ми справді це зробимо, я справді уважно слухав і мені не потрібно було відтворювати розмову. Я сказав: «У них є три SecUnits, які мають контракт, але якщо у їхнє середовище проживання потрапив ворог, великий чи більший, ніж наш недавній хижак, їхнє комунікаційне обладнання могло бути пошкоджене».

Пін-Лі викликала специфікації маяків. «Хіба аварійні маяки не призначені для спрацьовування, навіть якщо решта комунікаційного обладнання знищена?»

Ще одна хороша сторона мого зламаного командного модуля полягає в тому, що я можу ігнорувати його вказівки щодо пояснень позиції компанії. «Вони повинні бути в змозі, але всі можливі відмови обладнання невідомі».

Був момент, коли всі вони думали про можливі збої обладнання у нашому середовищі існування, можливо, включаючи великий хоппер, яким вони збиралися вилетіти за межі діапазону дії маленького хоппера, тож якщо щось трапиться, вони можуть не долетіти. Або не повернутись назад, оскільки водойма на карті була розміром з океан. Або потонути; Думаю, вони могли просто потонути. Якщо вам було цікаво, чому я скривився раніше, це була одна з причин.

Поїздка у відсутній на картах район трохи не відповідала нашим параметрам безпеки, але зараз це мала бути довга подорож на кілька днів, навіть якщо все, що ми хотіли, це потрапити на інший бік планети, побачити купу мертвих і повернутися назад.

Потім Гауратін сказав: «Що з вашими системами?»

Я не повернув шолом до нього, тому що це може лякати, і мені особливо важливо протистояти цьому пориву. «Я ретельно стежу за своїми системами». А що він думав, що я скажу? Це не мало значення; Я не повернувся лицем до нього.

Волеску прокашлявся. «Тому ми повинні підготуватися як до рятувальної місії». Він виглядав добре, але канал MedSystem все ще повідомляв про деякі ознаки страждання. Стан Бхарадвай був стабільним, але поки їй не дозволяли вийти з медичного блоку. Він продовжив: «Я витяг деякі інструкції з інформаційного пакету хоппера».

Так, інструкції. Вони були вчені, геодезисти, біологи (а не дослідники-герої екшнів з серіалів, які мені подобалися саме тому, що вони були нереальними), пригнічені жахливими обставинами реальності. Я сказав: «Доктор Менса, я думаю, що я маю летіти з вами».

Я міг бачити її записи у стрічці, тому знав, що вона записала мене, щоб я залишився тут і спостерігав за середовищем існування та охороняв усіх, хто залишався. Вона брала Пін-Лі, бо та мала досвід у будівництві середовищ існування та притулків; Ратті, який був біологом; та Оверса, який мав сертифікат польового медика.

Менса вагалася, думаючи про це, і я міг сказати, що вона зважує захист середовища проживання і людей, які залишаться, з можливістю того, що потрапило у DeltFall, і все ще могло бути там. Вона перевела подих, і я вже знав, що вона скаже мені залишитися тут. І я просто подумав: це ідея реклами. Я не міг пояснити собі чому. Це був один з тих імпульсів, що надходять від моїх органічних частин, які командний модуль повинен придушувати. Я сказав: «Я єдиний тут з досвідом роботи в такій ситуації, і я — ваш найкращий ресурс».

Гауратін сказав: «Якій ситуації?»

Ратті збентежено подивився на нього. «Цій ситуації. Невідомості. Дивних загроз. Монстрів, що вистрибують з-під землі».

Я був радий, що не тільки я вважав це дурним питанням. Гауратін не був таким балакучим, як інші, тому я не мав особливого відчуття його особистості. Він був єдиною людиною-імпом в групі, тому, можливо, він відчував себе стороннім чи чимось іншим, хоча явно подобався іншим. Я уточнив: «Ситуації, коли персонал може постраждати через атаку планетарних небезпек».

Арада стала на мою сторону. «Я згодна. Я думаю, вам слід взяти SecUnit. Ви не знаєте, що там