Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Війна у натовпі 📚 - Українською

Читати книгу - "Війна у натовпі"

504
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Війна у натовпі" автора Дмитро Олександрович Корчинський. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80 81 ... 86
Перейти на сторінку:
режим Саудівської Аравії. В сенсі політичному з керівництва Чечні до них можна віднести Удугова. В останнього — гарні стосунки з Березовським. Подейкують, нібито Березовському належить цементний завод, що постачає будівництво в Грозному, — справді золота жила. Ваххабіти не визнають інших націй, окрім єдиної ісламської, також культу святих, суфійських орденів, всієї місцевої культури. Після перших зіткнень у Дагестані можна очікувати, що чеченський народ скоротиться на деяку свою частину, чи то ваххабітів, чи їхніх супротивників.

У Басаєва я зустрів і відомого "Монгола". Свого часу ця людина оголосила полювання на "Япончика", після чого той був змушений бігти в Америку, прямісінько в лапи ФБР. "Монгол" — єдиний із знайомих мені чеченців — вирізняється явно кримінальними звичками: моторика, жести, славетне "шевеління перстами" ("спочатку згори вниз, а потім так, як хрестяться" — так мене колись вчили). Мати вигляд злодія серед чеченців не престижно. У них свої особливості поведінки.

Практично всі бойовики УНСО в Чечні влітку 1997 року були сконцентровані навколо Радуєва. Мета перебування — надія роздмухати ще один конфлікт на Кавказі, в Дагестані або Азербайджані. Великі надії покладалися на зміну чеченської позиції в абхазькому питанні. Основною ударною силою режиму Ардзінби, крім федеральних військ і, тоді ще спільного, Чорноморського флоту, були чеченці, вірмени і адигейці. Проте восени 1997 року прибічників покійного грузинського президента Гамсахурдія, якщо такі взагалі існують, підгримував хіба Що Салман Радуєв. Становище останнього, у порівнянні з літом, погіршилося, що призвело і до ерозії стратегічних планів Корчинського. Припускалося, що, базуючись водночас у Грузії й Чечні і маючи для комунікації неконтрольовану Росією дорогу, унсовці спроможуться зберегти свободу маневру на випадок зміни політичної ситуації в одній із країн. Потреба утримувати якусь частину організації зі зброєю у "звільненій (від закону) зоні" викликана як прагненням мати збройний кулак, так і переслідуваннями з боку режиму в Україні. Потрібно ж десь переховувати осіб, які знаходяться у розшуці.

Анонім

В Чечні я впритул зіштовхнувся з подвійною роллю жінки в ісламі. При всій зовнішній підпорядкованості чеченок (наприклад, коли входить чоловік, вони підводяться і просять дозволу продовжувати роботу), без їхньої активної підтримки в сім'ях війна була б неможлива. Жінка взагалі за своєю природою контрреволюційна, але чеченки, на відміну від інших, розуміють мету війни і несуть на собі її тягар, створюючи чоловікам цілком надійний тил, а також необхідний на початковому етапі дестабілізації натовп, як от при блокадах і проривах, коли від звичайного насильства тільки переходять до збройного.

Те ж саме, стараннями Андреєвої, спостерігалося в Придністров'ї. На жаль, серед руїн Грозного наші співвітчизниці проявили себе зовсім іншим чином. Максимум, що "з-під них" можна було витягти, це ненадійна роль посередниць у контактах з російськими військовослужбовцями задля продажу викраденого військового майна. В телевізійних програмах "душкі" Невзорова я не раз чув обурені голоси "бочкарьовок" ("афганське" поняття, жінка-військовослужбовець або та, що перебуває в постійному спілкуванні з військовими).

Чеченці всіх російських жінок вважають проститутками! Вибачайте, милі дами, але сексуальна революція в цій країні ще не прийшла, а ви свої чарівні послуги пропонуєте далеко не безкоштовно. В принципі, я прибічник якщо не суворої, то послідовної моралі. Аят Корану (24; 33) говорить: "... Не примушуйте ваших сестер до розпусти, якщо вони прагнуть цнотливості..." Обмежені в засобах публічного виразу своїх почуттів, позбавлені законного права першими знайомитися з сторонніми чоловіками, жінки Чечні дадуть волю рукам, власне, стегнам, при кожному зручному випадку. Наприклад, в громадському транспорті. Про ці феномени шаріатського суспільства мені розповідали колеги, які відвідали Іран.

Заборона — надійний засіб у боротьбі з переситом. Юні ічкерійки у віці наших старшокласниць все ще свято вірять, що діти народжуються від поцілунків. З віком обсяги жіночої свободи ростуть, і десь в клімактеричному віці темперамент бере своє. З цього віку ви цілком можете насолоджуватися товариством привабливих горянок. До речі, щодо анекдоту про волохаті ноги і волохаті груди. На Кавказі це не така вже рідкість, коли ваша обраниця, як ні в чому не бувало, голить рослинність навколо сосків, як і під пахвами. Говорять, що під впливом профілактичних оглядів за радянських часів звичай голити волосся внизу поступився місцем короткій стрижці. Може, в містах воно і так, але в горах свято бережуть звичаї предків. Кожний статевозрілий член сім'ї має свій кумган для інтимних омовінь. Якщо родина велика, біля нужника їх висить штук п'ятнадцять-двадцять.

Владислав Дощ

"БІРЖА"

Місце на базарі, де в Грозному продається зброя, називається біржею. У місцевих воно користується не найкращою репутацією. Вважається, що в Шалі чи в г-pax купувати зброю дешевше. Жити ж якось треба, а тут орудують перекупники.

В той день асортимент на ринку був звичайний — тільки зброя російського виробництва. Інколи трапляється й іноземна, але рідко. У одного з чеченців я помітив навіть пістолет-кулемет латвійського виробництва під макарівські набої. За відгуками власника, зброя, яка дещо нагадує "клин", у його руках стріляла безвідмовно. Що вражає, так це ціни — свідчення стабільного попиту. Говорять, ніби їх рівень утримується завдяки тому, що за зброєю приїжджають з Росії.

Специфіку пропозиції диктують і уподобання чеченців. За пістолет АПС просили не багато не мало — 4500 доларів, більше, ніж за гвинтівку СВД. Подібна зброя, незважаючи на її очевидну безневинність, хіба що по вітрині стріляти, користувалася у чеченців популярністю й у війну. Доходило і до непорозумінь. Брат коменданта в Шалі мав "стєчкін", котрим дуже пишався. При відвіданні відхожого місця запасні магазини впали в "очко". Негайно був викликаний полонений майор ФСБ, якому і довелося виконувати функцію золотаря. У відповідь на його слабку спробу протесту я не втримався, щоб не вставити між загрозами два шекелі й від себе:

— Згідно нормам Женевської конвенції, офіцерів у званні майора, поряд з молодшими офіцерами, дозволяється залучати до фізичної праці. Забув, що майор є нижчий чин вищого командного складу? Чистка сортирів також не пов'язана з оборонними роботами.

Потім довелося пояснювати коменданту, що таке Женевська конвенція. Він так і не зрозумів.

Популярні серед чеченців ТТ пропонувалися по 800- 1200 доларів. "Наган", щоправда, новий і з бойовими набоями, що у нас рідкість, можна було придбати, як і в Києві, за 600 доларів. ПМ і "калашникови", що нас цікавило найбільше, коштували недорого — 550-600 доларів. Набій до ПМ — дин долар, не розгуляєшся. Може, воно і непогано, поряд з базаром можна випробувати зброю, постріляти, як колись у дтсаафовському тирі. В горах ми придбали цинк набоїв 5.45 рівно

1 ... 79 80 81 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна у натовпі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війна у натовпі"