Читати книгу - "Північний вітер"

Де забажаєте, Еммі.

Сорок п’ять секунд потому

RE:

І що робитимемо?

Сорок секунд потому

AW:

Що забажаємо.

Тридцять п’ять секунд потому

RE:

А чого ми забажаємо?

Тридцять секунд потому

AW:

Побачимо.

Три хвилини потому

RE:

Гадаю, я краще отримуватиму листи з Бостона. Тоді не треба дивитися, чого кожен з нас бажає. Принаймні я знаю, чого бажаю, — листів з Бостона.

Хвилину потому

AW:

Еммі, я не писатиму з Бостона листів. Я хочу все припинити, чесно. Я переконаний, що так краще буде нам обом.

П’ятдесят секунд потому

RE:

І скільки Ви плануєте мені ще писати?

Дві хвилини потому

AW:

До нашої з Вами зустрічі. Якщо Ви, звісно, не скажете, що точно не хочете зі мною зустрітись. Тоді це буде таким собі останнім словом.

Хвилину потому

RE:

Ви мене шантажуєте, майстре Лео! До того ж Ви формулюєте думки досить грубо, прочитайте останній лист. Не думаю, що хочу зустрічатися з типом, який так розмовляє.

Добраніч.

Наступного ранку

Без теми

Доброго ранку, Лео. Я точно НЕ ЗУСТРІНУСЯ з Вами в кафе «Г’юбер»!

Годину потому

AW:

Не конче зустрічатися там. Але чому ні?

Хвилину потому

RE:

Бо там зустрічаються колеги або випадкові знайомі.

Дві хвилини потому

AW:

Випадковішого знайомства, ніж наше, годі й уявити.