Читати книгу - "Маг"

952
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Маг" автора Джон Роберт Фаулз. Жанр книги: 💙 Сучасна проза / 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80 81 ... 283
Перейти на сторінку:
байдуже й відчужено.

Остерігайтеся чорних псів.

Я метнувся до стежки. На бігу озирнувся. На терасі вже нікого не було. Я домчав до повороту. Ось із цього місця півхвилини тому я востаннє побачив Лілі, що махала мені рукою з причалу. Тепер на причалі порожньо. Як і на всій частині пляжу, відкритій оку. Підбігши далі, до уступу з лавкою, я окинув оком мало не весь пляж і частину стежки. Даремно сподівався побачити яскраву сукенку. Мабуть, Лілі сховалася в ґроті або за каменюками. Що ж, мені не варто поводитися так, як вони сподіваються. Я рушив крутою стежкою назад, до вілли.

Марія чекала мене на краю колонади. Не одна, з якимсь чоловіком. Я впізнав Гермеса. Цей мовчазний погонич осла цілком міг би зіграти роль персонажа з шакалячою головою, зріст-бо відповідний. Тепер він справляв враження незворушного й безпристрасного спостерігача. Кинувши «мія стігмі» — тобто «хвилиночку», я рушив повз них до вілли. Марія простягнула конверт, але я відмахнувся. Кинувся сходами до Кончісової кімнати. Постукав у двері. Тиша. Ще раз постукав. Наліг на клямку. Замкнуто.

Зійшовши вниз, я трохи перегодив у концертній залі, щоб покурити й опануватися.

— Де пан Конхіс?

— Тен іне меса.

Тобто нема вдома. Марія знову подала мені конверта, але я й далі не зважав на те.

— Де він?

— Ефіге ме ті варка.

Тобто поплив на човні.

— Куди?

Вона не знала. Взявши конверта, я побачив на ньому напис — «Ніколасові». Всередині були складені папірці.

Перший — це записка від Кончіса.

Любий Ніколасе, попрошу Вас якось розважатися самому до вечора. Через нагальні справи мушу поїхати до Нафпліона.

М. К.

Другий — це радіограма. На острові немає ні телефону, ні телеграфу, але у службі берегової охорони є невелика радіостанція.

Надіслано з Афін вчора ввечері. Я вже вирішив був, що знайду в цьому папірці пояснення Кончісового від’їзду. Але ба, зазнав уже третього струсу за останні три хвилини, кинувши оком на підпис під ось таким повідомленням:


МАТИМУ ВІЛЬНІ ТРИ ДНІ КРПК БУДУ НАСТУПНОЇ П’ЯТНИЦІ КРПК ШОСТА ВЕЧОРА КМ АЕРОПОРТ КРПК ПРИЙДИ КМ БУДЬ ЛАСКА КРПК АЛІСОН


Воно надійшло до охоронців того ж вечора. Я зиркнув на Марію та Гермеса. Вони дивилися на мене порожніми очима.

— Коли ви принесли цю радіограму сюди?

— Прі-прі, — відповів Гермес.

Значить, рано-вранці.

— Хто вам її передав?

Учитель. Учора ввечері, в таверні Сарантопулоса.

— А чому віддали мені не зразу?

Він стенув плечима й глянув на Марію. Вона теж знизала плечима. Напевно, давали зрозуміти, що Гермес зразу ж приніс цю радіограму й вручив Кончісові. Отже, винен сам господар. Я ще раз прочитав текст.

Гермес спитав, чи не хотів би я надіслати відповідь, бо він зараз повернеться до села. Я сказав, що ні, й задивився на погонича. Його каламутне око не давало надії на щось путнє. Однак я таки поцікавився.

— Чи бачили ви сьогодні двох молодих пань?

Він глипнув на Марію.

— Яких ще пань? — спитала вона.

Я перевів погляд на Гермеса.

— Я до вас звертаюся.

— Охі, — відказав він. Ні. І заперечливо задер голову.

Я повернувся на пляж. Весь час мав на оці стежку. Зійшовши, попростував до ґрота. Ані сліду Лілі. За кілька хвилин я упевнився, що вона тут не ховається. Заглянув у яр. Що ж, можна було б видертися вгору дном цієї яруги й податися на схід, але в таке важко повірити. Я вибрався цим дном трохи вище, щоб перевірити, чи не зачаїлася ця дівчина за якоюсь брилою. Ні. Нікого нема.

Розділ 32

Сидячи під сосонкою й вдивляючись у море, я старався зібрати докупи метушливі думки. Так, перша з двійнят підходила до мене й говорила зі мною. У неї шрам на лівому зап’ястку. Друга виступала в ролі дублерки. До неї мені не вдасться наблизитися. Хіба що побачити на терасі, у світлі зірок, та й то здаля. Близнючки… нещоденна річ, але я вже чимало дізнався про Кончіса, тож міг припустити таку можливість. Якщо ти рідкісний багатій, то чому б не дозволити собі й рідкісні цяцьки? Чом би й не вишукані та химерні?

Я зосередився на Лілі, яку знав, на тій зі шрамом. Сьогодні вранці, та й учора ввечері вона старалася сподобатися мені. Якщо вона справді Кончісова коханка, то чим тоді пояснити те, що він дивиться на таке крізь пальці й навмисно залишає нас віч-на-віч? Хіба тим, що цей старий зайшов у збоченстві набагато далі, ніж можна було б, як на мене, запідозрити. Склалося чітке враження, що Лілі заграє зі мною — виконує роль під Кончісовою режисурою, причому має втіху від такої гри. Однак між чоловіком і жінкою всяка гра, навіть коли

1 ... 79 80 81 ... 283
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Маг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Маг"