Читати книгу - "Багряний рейд"

Навряд Христюк, а тим більше — Гордієнко на щось більше претендуватимуть.

А начальник міліції тут потрібен, аби він, Фомін, не віддавав накази якомусь дільничному. Кожен мусить знати своє місце й робити свою роботу.

У нього найближчим часом її багато: живий бандерівець.

Руки вже чухаються.

— Не вільно вам тут далі лишатися.

Коломієць бачив і відчував: Агаті важко далися ці слова. Молода жінка носила їх у собі довгенько, шукала нагоди сказати, та в останній момент не наважувалася. Тепер Максим розумів, чому їхня господиня кілька разів у різний час ніби намагалася заговорити, подати якийсь знак, навіть провокувала розмову. Навіть питав, що сталося, та Агата всякий раз закривалася, відверталася, йшла геть.

Коли до світанку Дунай не повернувся, Чуб вибрався з обладнаного в лісі сховку й, поки не розвидніло зовсім, пробрався до Агатиної хати. Коломієць уже не спав, саме збирався, чекав, поки Андрійко піде до школи. Чуб ще нічого не встиг сказати, а Максим уже запідозрив найгірше. Приходити отак — порушення сталих правил, на таке досвідчені партизани зважуються, коли ситуація критична. Але Чуб, попри все, не панікував. Він міркував інакше — припустив, що їхній товариш, людина з чималим досвідом партизанки, з різних причин не вклався в часі. Тож заліг десь у лісі, аби досидіти до нових сутінків і не вештатися серед білого дня, хай навіть на ньому совіцька форма. Врешті-решт Дунай може сам вступити в бій, якщо доведеться стати одному проти трьох. На його боці — фактор несподіванки, цією тактикою вояки часто користалися.

Але він не з’явився і з настанням нових сутінків, і незабаром від часу його виходу збігла рівно доба. Максим уже перестав живитися ілюзіями, навіть сказав Чубові:

— Ймовірно, Дуная вже нема.

Чуб, який цілий день сперечався й шукав усякий раз нові аргументи на користь його повернення, тепер промовчав. Посопівши кілька хвилин, прогудів:

— У разі чого він би живим не дався. Я теж.

Коломієць уникав подібних розмов. Знаючи про неписаний кодекс упівця лишати останні патрони для себе, а командир при цьому, траплялося, спершу стріляв у тих, хто не міг зробити цього сам, він не хотів поставати перед подібним вибором. За його власний рік лісової війни бувало всяке, доводилося потрапляти в жорсткі жорна, прориватися з боями та великою кров’ю, лишати по собі великі втрати. Одначе жодного разу ані він, ані його відділ не потрапляв у глухий кут.

Максим нікому не признавався: легше ловити кулю, кинувшись на ворога, ніж застромити собі в рота пістолетне дуло чи лягти на гранату. Готував себе до всього, окрім такого вибору — позбавити себе життя самому. У разі чого, якщо поруч лишиться Чуб, як ось тепер, він попросить зробити це замість себе. Проте погоджувався цілковито — Дунай пальне в себе, не задумуючись.

Отак, поховавши його заочно, чоловіки вирішили вранці провести військову нараду на свіжу голову й визначитьсь, нарешті, з планом подальших дій. Коломієць розумів ризики. В Агаті не сумнівався, вона не викаже, хоча б зі страху за сина. Але його не можна постійно тримати в хаті, Андрійко має піти до школи. Хлопчик встиг подружитися з Максимом, йому бракувало чоловічого товариства, він підсвідомо хотів батька, тепер зустрів — Коломієць оцінював їхнє швидке зближення саме так. Але кілька днів — і малий таки проговориться в школі, поділиться радістю. Про це швидко дізнаються батьки, почнуться розмови: хто там, цікаво, біля вчительки пригрівся, де вона офіцера знайшла, чому нікому не показує. Самотніх жінок вистачало, всяка подібна новина збуджувала жвавий інтерес.

Далі все ясно.

Зваживши варіанти, Коломієць, незалежно від того, як далі розвиватимуться події, збирався затриматися в Агати не більш ніж на добу-півтори. Хоча б для того, аби Чубова рана краще гоїлася. Проте плани полетіли шкереберть.

Міг дозволити собі бути тут хіба до обіду. Поки хай Чубові перев’яжуть рану, також він радісно схопився за нагоду поспати не на землі. Примостився, відразу захропів.

Розбудила Агата — прийшла раніше, придумала привід відлучитися. Бо на перерві, після першого уроку, тьотя Майя гукнула Андрійка, який ганяв у дворі у квача разом з іншими, передала записку для мами. Агата не принесла її, знищила, спаливши в шкільному туалеті. Написане напам'ять не вивчила, переказала Максимові й Чубу зміст.

Убито людину на хуторі, його вдалося схопити живим.

Дунай.

Спільники можуть ховатися по тутешніх селах. Якщо дільничний Гордієнко вирахує, впорається з відповідальним завданням, йому обіцяли нове звання. Більше нічого Майї не сказав, лише похвалився успіхами. Коломієць, трохи знаючи такий людський тип, наклав цю історію на події, що сталися напередодні й привели Зозулю до Агати. Тож легко пояснив таку поведінку дільничного: хвалько, підвищує самооцінку та власний статус в очах жінки, яка раптом збунтувалася проти нього. Хоче наочно довести — ось за кого треба триматися в складний час, він успішний, без нього вона пропаде, краще тримати язика за зубами й змиритися.