Читати книгу - "Небесний гість, Олександр Романович Бєляєв"

З розвитком космонавтики, зростанням швидкості польоту космічних кораблів «парадокс часу» набуватиме дедалі більшого практичного значення. І в принципі не виключена можливість, що піддані анабіозу мандрівники, повернувшись на Землю після польоту, зустрінуться з своїми потомками.

Бєляєв не цурався й гумору. В збірнику «Небесний гість» вміщено два гумористичні оповідання: «Сезам, відчинися!» (1928) та «Анатомічний жених» (1940), у яких він висміює буржуазні звичаї.

Сюжет фантастичного оповідання «Анатомічний жених» нескладний. Головний герой твору потрапляє в трагікомічну ситуацію. Сцена, коли Сідданс пересвідчується, що став прозорий, і намагається будь-що повернути собі нормальний вигляд, спочатку викликає усмішку. Та ось, попавши в скрутне становище, герой змушений виступати на підмостках! Така сумнівна артистична кар'єра може привабити тільки доведену до відчаю людину. І усмішка мимоволі зникає. Та й остання розмова Сідданса з нареченою, яка відмовилась од нього, залишає гіркий осадок. Так сумно закінчилися мрії героя про щастя…

Проблема, поставлена Бєляєвим в оповіданні «Анатомічний жених» — боротьба з утомою, — цікавить сучасну науку, яка шукає шляхів підвищення працездатності людини. Особливо це має значення в умовах космічного польоту. Тепер учені працюють над створенням препаратів, які допомагатимуть організмові витримати велике напруження, перебороти втому, сонливість, пригнічений настрій. Отже, мрія Бєляєва про перемогу над втомою і сном — не безпідставна вигадка.

Викриттю капіталістичних порядків і звичаїв присвячені також оповідання «Білий дикун» (1926) та «Зник острів» (1935).

Основою для оповідання «Білий дикун» послужила справжня подія — у 20-х роках було знайдено представника первісного племені, доти невідомого науці. Бєляєв використовує цей факт, щоб показати зворотний бік буржуазної цивілізації, яка породжує інстинкти значно гірші, ніж були в наших давніх предків.

Людина людині вовк — такий один із неписаних законів капіталізму. В гонитві за прибутками всі засоби добрі, і тому верховоди акціонерного товариства «Дирижабль» знищують споруджений в Атлантичному океані плавучий аеродром — штучний острів, який загрожував підірвати їхню монополію на користь авіаційних компаній (оповідання «Зник острів»).

Бєляєв прагнув показати багато ідей втіленими в життя задовго до того, як вони були здійснені. В 1935 році він написав оповідання «Сліпий політ» — про кругосвітній переліт на надзвуковому стратоплані. Для польоту на великих висотах стратоплан було обладнано ракетним двигуном. Письменник розповідає про літак, що летів із «майже космічною» швидкістю і міг би стати супутником Землі, якби досяг швидкості вісім кілометрів на секунду. Такі машини з'явилися значно пізніше.

Це оповідання Бєляєва не втратило наукового значення і в наші дні, коли авіація стала висотною і швидкісною.

Літаючи на супутниках-кораблях «Восток-3» та «Восток-4», Ніколаєв і Попович думали про те, що «не заторами той час, коли на зміну літакам прийдуть космічні кораблі, які перевозитимуть пасажирів та вантажі…» Героїчний політ В. Биковського та В. Терешкової — новий крок у освоєнні Космосу.

В оповіданні «Рогатий мамонт» (1938) Бєляєв торкається проблем енергетики майбутнього. Він пише про передачу енергії на великі відстані без дротів, про створення важкої і надгустої матерії з атомів, позбавлених електронів. Припускаючи можливість винайдення засобів ізоляції для такої електроактивної ядерної речовини, письменник розповідає про застосування важкої матерії як джерела енергії на літальних апаратах-електронах.

Мріючи про нові джерела енергії, Бєляєв підводить читача до думки про те, що великої густини речовину, яка зустрічається тільки в природі, наприклад, на зорях «білих карликах» або на Сонці, можна створити і штучно. Сучасна фізика працює тепер над приборканням «сонячної матерії» — плазми, що дасть у майбутньому широкі можливості для розвитку термоядерної енергетики. З другого боку, фізика високих тиснень відкриває великі перспективи для створення і надгустої речовини, такої, яка, певно, є в глибинах Землі. І хоча ідея, висловлена Бєляєвим в оповіданні «Рогатий мамонт», фантастична, сама думка про практичне застосування сил, прихованих у надрах атома, становить інтерес. Слід відзначити, що оповідання було написане в той час, коли ядерна фізика перебувала ще тільки на підступах до оволодіння внутрішньоатомною енергією.

Олександра Романовича Бєляєва справедливо вважають видатним майстром науково-фантастичного жанру. Творчість письменника переконливо свідчить про величезні можливості наукової фантастики. Цінність творів Бєляєва, в яких змальовуються перспективи розвитку науки і техніки, безсумнівна. Письменник боровся на ідеологічному фронті своєю зброєю — фантастикою, яку люблять і цінять читачі скрізь. Творчість О. Бєляєва, якого тепер знають уже багато мільйонів людей, стверджує світле, гуманістичне начало, віру в торжество ідей розуму й прогресу.

Б. Ляпунов

Небесний гість. Переклад з російської Л. Ф. Ляшко

Ні життя ні смерть. Переклад з російської Н. І. Свєчникової

Замок відьом. Переклад з російської К. І. Юречко

Білий дикун. Переклад з російської К. І. Юречко

Зник острів. Переклад з російської Н. І. Свєчникової

Сліпий політ. Переклад з російської A. Я. Сенкевича

Рогатий мамонт. Переклад з російської A. Я. Сенкевича

«Сезам, відчинись!» Переклад з російської A. Я. Сенкевича

Анатомічний жених. Переклад з російської Н. І. Свєчникової

У світі мрії

Стікс — в старогрецькій міфології одна з рік «підземного царства», в якому нібито жили душі померлих.

Лютеція (Lutecia) — латинська назва Парижа.

По-французьки Licorne — єдинорог, міфічна істота.

По-санскритськи Himalaja (звідки й назва Гімалаї)