Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

3. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням — має право на спадкування як спадкоємець другої черги.

У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв’язок, спадкують на загальних підставах.

1. Усиновлення породжує між усиновлювачем та усиновленою особою правовий зв’язок, передбачений законом стосовно правовідносин між батьками та дітьми (ст. 207 СК [28]). З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті і майнові права та обов’язки між батьками (за походженням) та особою, що усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням (ч. 1 ст. 232 СК). Тому усиновлені та їх нащадки не можуть спадкувати за батьками та іншими родичами за походженням. У свою чергу, батьки та інші родичі за походженням не можуть спадкувати після смерті усиновленого та його нащадків. Разом з тим ст. 232 СК передбачає можливість збереження прав та обов’язків між усиновленою особою та її батьками та іншими родичами за походженням у таких випадках:

1) при усиновленні дитини однією особою за рішенням суду можуть бути збережені правовідносини між усиновленою особою та одним із батьків (матір’ю, якщо усиновлювачем є чоловік; батьком, якщо усиновлювачем є жінка) (абзац другий ч. 1 ст. 232 СК);

2) баба, дід з боку того із батьків усиновленого, який (один із батьків) помер або визнаний недієздатним, рідні брати і сестри (за походженням) дитини, що усиновлена, мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, що усиновлена, правового зв’язку, якщо після смерті одного із батьків дитини або визнання його недієздатним другий із батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину (абзац перший ч. 2 ст. 232 СК [28]).

З урахуванням збереження правових зв’язків усиновленого з бабою, дідом, рідними братами і сестрами (за походженням) ч. 3 ст. 1260 ЦК передбачає можливість спадкування між родичами за походженням, які зберегли правовий зв’язок (усиновлені спадкують після баби та діда за правом представлення, спадкують за рідними братами і сестрами за походженням як спадкоємці другої черги; баба, дід, рідні брати і сестри за походженням спадкують після усиновленого як після внука, рідного брата (сестри)).

Збереження правового зв’язку між батьком, матір’ю (за походженням) усиновленого та усиновленим відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 232 СК є підставою для спадкування усиновленим після матері, батька (за походженням) та спадкування батьком, матір’ю (за походженням) після усиновленого та іншими родичами за походженням.

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

1. До спадкоємців першої черги належать: 1) діти спадкодавця, в тому числі усиновлені, незалежно від віку. Спадкоємцями першої черги є також діти спадкодавця, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; 2) той із подружжя, який пережив спадкодавця. При цьому факт перебування у шлюбі визначається на день відкриття спадщини. Відповідно до ст. 114 СК у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення цим органом відповідної постанови. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. У разі визнання шлюбу недійсним він є недійсним з моменту його державної реєстрації (ст. 44 СК). Тому спадкування одним із подружжя, який пережив іншого, неможливе у разі визнання шлюбу недійсним; 3) батьки померлого, в тому числі усиновлювачі.

1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

1. До другої черги спадкоємців за законом належать баба і дід як з боку батька, так і з боку матері, а також рідні брати і сестри. Відповідно до ч. 1 ст. 259 СК рідними є як повнорідні, так і неповнорідні брати і сестри. Повнорідні брати і сестри мають спільних батьків. У неповнорідних братів і сестер спільним є тільки один із батьків.

1. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

1. Рідні дядько і тітка спадкодавця мають право на спадкування в третю чергу. Рідними дядьком і тіткою вважаються повнорідні і неповнорідні брати і сестри батька та матері спадкодавця.

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

1. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, є спадкоємцями четвертої черги. При цьому не має значення факт утримання спадкодавцем осіб, які спадкують у четверту чергу, чи навпаки.

2. Сім’ю відповідно до ч. 2 ст. 3 СК складають особи, які