Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста 📚 - Українською

Читати книгу - "Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Брехня з присмаком правди. Книга друга" автора Єва Басіста. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 92
Перейти на сторінку:
80

Цілу годину я слухала Ральфа, який мені розповідав про поліклініки. Мої вуха чули його голос, але не сприймали тої інформації, яку він намагався донести до мене.

У відповідь я лише махала головою та думала , щоб це все швидше закінчилося, бо так більше вже не можна. Моральна втома від цієї ситуації мене трусила.

- Гадаю, що кращим буде перший варіант, - сказав він.

- Мабуть, - погодилася я з ним.

- Тоді завтра тебе на одинадцяту записати? Чи може пізніше?

- Давай на дванадцяту.

- Добре, - промовив він та став на сайті обирати відповідне віконце.

Я спостерігала за його діями. Якось це було дивно. Ральф так турбується про цю дитину, яка, на жаль, не його. Сором зненацька схопив мене за горло та став душити. Як я могла так просто кинутися в обійми Євгенія?
Але, як показує дана ситуація - могла. То все дурне кохання, яке, на жаль, у мені є до нього.

Надіюсь, що після цього я зможу забути його, бо так сильно мене ніхто ніколи в житті не ображав.

- Нема на дванадцяту, але є на другу годину дня, - витягнув Ральф мене з моїх думок, що заблокували мій мозок та не давали повернутися до цієї реальності, яка була настільки мені неприємна, що не кортіло виходити з цього стану. Хотілося закритися у собі, сховатися від проблем та ні про що, не думати.

- Гаразд, - пробурмотіла я.

Лауда записав мене на вказаний час. Я сиділа біля нього та дивилася у монітор.

- Ти якась втомлена, - промовив чоловік до мене. - Може ти приляжеш на годинку?

- Ні, все добре. Мабуть, в'яла через погоду, яка за вікном доволі мінлива. Сам бачиш, то сонце світить, а через п'ять хвилин сірі хмари захоплюють у свій полон небо.

- Але я пропоную тобі прилягти...

- Гадаю, що мені допоможе чай, - сказала я, але на думці був не коричневий запашний напій, а та бурда, яка стояла на балконі. Треба швидко покінчити з цим усім та не тягнути кота за хвоста.

- Добре, - погодився він та глянув на мене своїми світлими очима. Я його не люблю, але він безмежно кохає мене, тому я йду на це заради нього.

Коли я зайшла на кухню, то взяла до рук телефон. Мені тричі телефонувала Діана та надіслала декілька повідомлень, де було вказано тільки одне:

- Ліно, візьми трубку. Я маю тобі сказати дещо дуже важливе.

Я закотила очі. Звісно було цікаво, що мені мала такого наговорити подруга. Надіюся, що не якусь дурню, яка ніяк не впливає на моє життя.
Руки відклали смартфон, а очі зиркнули на балкон. Треба починати справу.
За якусь хвилину теплий настій був у мої чашці. Я дивилася на нього.

Всередині панував певний страх. А якщо це не допоможе? А якщо воно якось негативно вплине на мене? А якщо зараз зайде Ральф?

Таке крутилося у моїй голові, поки я не вхопила біляву чашку з червоними вишнями та не притулила до своїх вуст. Ніс відчував бридотний запах цього варива. Здавалося, що я його вже п'ю, але мене зупинив телефон.
Я ледь не виляла настій на себе. Різкий звук злякав мене.
На екрані світилося ім'я Діани. Невже вона так не може вгамуватися?

- Алло, - прошипіла я.

- Ліно, дякую, що взяла трубку, - почувся голос подруги.

- Що тобі треба? - поглядала я на чашку.

- Ліно, я не хотіла тобі говорити. Я думала, що це якась помилка, проте я маю тобі сказати, бо якщо я цього не зроблю, то моя совість забрудниться.

- Що ти хочеш мені сказати? - запитала я.

- Я не знаю, як почати....

- Говори прямо та без цих сліз. У мене нема часу на це все.

- Гаразд, - сказала вона, зробила маленьку паузу, а потім різко випалила, як блискуча блискавка у небі. - Ральф тобі зраджує.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 80 81 82 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста"