Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

312
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 224
Перейти на сторінку:
минулих радостей п'янку приміту?! Під шовком плоть моя палахкотить, ламається, як ваза, що вмістить не годна більше вибухлого цвіту. ЕКСТАЗ Ах! Пречудове це життя земне, жага безсмертності в могутній крові. Клич радощів кохання, клич любові проймає і захмелює мене. Вже сукня з мене впала, і стидне спадає все, як одяги шовкові, бо жінка в одязі, неначе в схові, — нехай краса відкритістю сяйне. Чому геліотроп так щедро пахне? Чи нині зміниться моє життя? Ах, я така — моя краса причахне, п'є з мене вроду кожне почуття. Спустошую з вікна життєву касу, як смертниця, що обмаль має часу. РОЗЛУКА Ніжнішаєм, ніжнішаєм, а далі — притулок сліз. Коштовні скарби — з вій. Здається, підхопив нас буревій; дихання два зійшлись в одній печалі. Кімната погасає в тьми проваллі — чому ж я, цей щасливий острів свій покинувши, повинна без надій прощатися на скорбному причалі? До льодових слідів твоїх крило поли моєї впало… о, дороги, ми перед вітром хилимо чоло; На вас, пригнічених, наступлять ноги тих, що від щастя йдуть у далечінь. Зі мною скрізь розлука, наче тінь.  ХІБА МОГЛА Б Я СПАТИ Хіба могла б я спати, милий мій, коли кохаю так несамовито! Підлогу сріблом місяця залито, ряхтіють зорі в безвісті німій. Хіба могла б я спати, милий мій, коли жагу розкрито й розповито, і можу, смуткові сплативши мито, сто щасть обняти в радості одній?! Я чую в плоті пурпурне палання, віддамся хвилям щастя — понесуть і розіб'ють — це відаю зарання, та що з того, коли палає грудь і туга тисне — ти про все забудь! — як перша туга або як остання… * * * В моїй шовковій блузці — я ж не винна — зблукали твої пальці самохіть, і розстебнулась брошка, й, наче цвіть, відкрилася бентежна дивовина грудей… Твій погляд — заклик і провина, і просьба, й темна скарга, й ненасить… Єднаймося — з мережива в ту мить — богиня з піни — висяйнула спина. О, як нагий оголює мене! Неначебто в серпанковій запоні, твоє обличчя бачу я чудне, і вражена я прагну рук твоїх — тьмяніє світ, і між твої долоні я потрапляю й пропадаю в них.
1 ... 80 81 82 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"