Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Хм, тоді мені доведеться тебе заспокоїти так само як і Арно, - зарозуміло відповів йому Ів . - Що ти обереш, радість моя? - тепер його голос звертався вже до неї.

Поступово Ів наблизився, виринувши з темряви.

- Що ти обереш, Саро? Жалюгідну спробу попередити нікчемних людців, які точно тобі не повірять і при цьому стікаючого кров'ю Ксана? До того ж, що вони будуть робити з твоїм попередженням, вакцина то у мене. Або ти все ж дозволиш смерті відібрати зайвих, повернувшись в Остін, зберігши при цьому життя братові свого коханого Павука?

- І ти ось так запросто готовий прибрати з дороги власного брата? - тремтячим голосом вимовила вона. - Ксан і твій брат теж.

- Не моя черга відповідати, - прошипів Ів, свердлячи її поглядом.

- Якщо в Зірі хтось помре через твій блискучий плану заразити всіх холерою - я ніколи не пробачу тобі, Іве. Тоді в мені помре по відношенню до тебе все, що можна прийняти за почуття . Все буде скінчено, мені буде глибоко наплювати на тебе, і ти загниєш зсередини ще за життя, - навіть занадто емоційно вимовила Сара, відчуваючи наплив непрошених сліз.

- Як страшно, - з сарказмом вигукнув той. - Дуже ймовірний варіант, що я здохну при будь-якому розкладі. Піду або залишуся - результат один. Мої ходи грубіші, а ось Павук грає тонше, тут я погоджуся. Так чи багато я втрачу, Саро, якщо врятую цей світ від кількох зайвих ротів, але забезпечу Остін запасами води? Тим більше що половина твого чутливого сердечка належить Павуку, а на мене ти ще довго будеш ображатися в будь-якому випадку.

- Іве, там в Зірі багато хороших людей, там мій брат Колін , і я не можу допустити ... - і замість того щоб злитися на нього, Сара просто обійняла його. Міцно пригорнулася до нього всім своїм тремтячим тілом, в спробі передати через дотик усі емоції, які її душили.

- Як же це паршиво, що ти ніяк не можеш обрати сторону, - роздратовано кинув Ів. - Я бачив, як люди, які вважають себе хорошими, рятівниками людства рубали на шматки дітей арахноідів. Я на власній шкурі відчув на що здатні розлючені люди і ми з ними по різні боки, Саро! Ти не можеш одночасно любити арахноідів і людей. Так не буває, десь чаша все одно переважить. Вибери зараз же! - схопивши її за плечі, Ів струснув її, завдаючи при цьому біль. - Вибери ми або вони! Швидко!

- Я не можу, - по її щоках котилися сльози. - Не можу.

- Тоді я піду , і ти більше ніколи мене не побачиш, а разом зі мною і дорогоцінну вакцину .

- Це ніякий вже не вибір! - вигукнула Сара. - Це немислимо боляче відректися від того, хто тобі дорогий.

- Це як обирати між мною та Павуком? Або наприклад як йому обирати між тобою і його колонією? - багатозначно промовив Ів, ніби бажаючи донести це не тільки до Сари, але і до когось ще. - А ось мені нема з чого обирати, Саро. У мене є тільки ти! І я люблю тебе! - приголомшив він своїм визнанням і її, і Ксана, який стояв поруч.

- Господи, у мене більше немає сил, - в її шепоті чулася боротьба цілого клубка емоцій . Плечі Сари опустилися, і коли Ів обійняв її, вона не опиралася. Пригорнувшись до хлопця вона навпаки затихла, відчуваючи його божевільну любов кожною клітинкою свого тіла.

- Перш ніж поширити заразу я переконався , що твого брата немає в Зірі, - його слова змусили дівчину вражено стрепенутися і подивитися на нього вже іншими очима. - Він разом із загоном супроводу повіз воду в один із сусідніх фортів.

- А чому було не сказати їй про це відразу, мудаче? - подав голос Ксан, нагадуючи , що він все ще тут.

- Йому подобається мене мучити, - з гіркотою прошептала Сара. - Це його помста за мою нездатність обрати. Я дуже боюся того, що нас з тобою чекає, Іве. Тому що вибір між тобою і Павуком для мене найочевидніший –  я оберу Роба.