Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Це правда що ... Павуку доставило б задоволення бачити мене ... з іншими? - нарешті вона вимовила це вголос. Сара сподівалася, що розмова з Хеллом відверне її від думок про Зіру та про холеру.

Хелл пирхнув, похитавши головою:

- Ів постарався? Ні, Саро, Павук прийшов би в лють якби він побачив тебе з іншим, наприклад, з Івом. Тому що Ів не частина гнізда. Вже ні. Але Павук не був би проти , якби ти раптом поділилася своєю ласкою з кимось, з ким він пов'язаний. Таке наше сприйняття. В межах гнізда в сексі не завжди беруть участь двоє, - весь той час поки він говорив, Хелл стояв навпроти неї, обхопивши себе руками, вивчаючи дівчину своїм уїдливим поглядом.

- Так ви любителі групові ....

- Так, Саро, іноді ми не гребували груповим сексом, - холоднокровно продовжив він, коли вона в сум'ятті запнулася на півслові, - Такі реалії , а ми далеко не благородні аскети . Катастрофічний дефіцит більш-менш здорових партнерів або партнерок і майже повний занепад честолюбних принципів. У цього світу інші апетити. Взагалі-то, арахноіди не схильні до тривалих відносин, але в минулому в нашому гнізді траплялися історії, коли ми дуже прив'язувалися до партнерок і вчотирьох спали з однією і тією ж. Але подібні почуття, любов, ось як зараз у тебе з Павуком - це вперше. ... Бачу, ти розгублена. Хоча я впевнений, в вашому світі теж трапляються подібні речі. Просто ти повинна зрозуміти, що ніхто з нас не буде тебе змушувати ні силою, ні навіюванням. Адже ми відчуваємо тебе. ... І все розуміємо. Ну, майже все, крім твоїх почуттів до Іва.

- Прошу, скажи мені, що кожен раз спілкуючись зі мною, ви з братами не уявляєте мене в своєму ліжку? - без особливої надії вимовила Сара, слабким голосом.

- Уявляю? ... Та я кожен раз це відчуваю, Саро, - Хелл подався трохи вперед. - Кожен ваш раз з Павуком. Але якщо тебе це заспокоїть - то ні, побачивши тебе я не відчуваю бажання накинутися на тебе і силою зірвати одяг. І я не мрію, що ти пожалієш та обласкаєш особисто мене. Мій зв'язок з Павуком дозволяє мені відчувати задоволення і мене це влаштовує. Відносини не для мене.

- Тобі зараз потрібна моя допомога з Арно? - Сара не уявляла, що можна було сказати у відповідь на слова Хелла, перевівши розмову в інше русло. Але той лише заперечливо похитав головою.

- Хелле, ти теж підтримуєш цю затію із зараженням в Зірі?

- Якщо це дасть нам пропуск до джерела води, то так , - чесно відповів Хелл. - Або ти чекала від мене іншої відповіді?

- Напевно ні. Але безпросвітний відчай цього світу все більше забирається до мене в душу. Раніше мені важко було бачити позбавлення в смерті, але тепер ... - в її піднятих на нього великих сіро-зелених очах хлюпав щирий  душевний біль.

І піддавшись моменту пориву - Хелл рвучко пригорнув її до себе, обіймаючи сильними руками, дозволивши їй схлипувати у себе на грудях.

Подолавши свою хвилинну слабкість, Сара кивнула йому з вдячністю, по своєму оцінивши прояв подібної чуйності, майже жертви з його боку. 

  Її спроба пробратися до рації успіхом не увінчалася - місце вже було зайняте Павуком. І щось їй підказувало, що зараз він не в настрої  обговорювати з нею питання про долі людей з форту.

І тоді Сарі в голову прийшла божевільна ідея. Вона вирішила зробити відчайдушну спробу попередити людей в Зірі про уготовану їм епідемію. А так як вона не могла взяти машину через необхідність питати дозволу у Павука, то прихопивши зброю, Сара тихо вислизнула за ворота Остіна, прийнявши рішення йти пішки.

Вона звичайно ж оцінювала ступінь небезпеки, але бажання врятувати брата і інших невинних - було куди сильніше. Сара знала дорогу та сподівалася прошмигнути в ночі непоміченою.

Якийсь час, приблизно годину пішого шляху, як прикинула Сара, все було більш менш тихо. Її нерви були напружені сталевими струнами та бриніли при кожному її подиху. Але коли до неї долинули характерні гортанні звуки дегів, які комашилися неподалік - Сара не витримала та побігла. Замість того щоб тихенько прокрастися навшпиньках. І деги з їх розвиненим нюхом відчули дівчину, кинувшись її наздоганяти.

Їх було занадто багато, і вони майже зловили свою жертву. Тоді вихопивши пістолет, як останній засіб Сара почала стріляти, особливо не прицілюючись , так як в темряві зробити це було складно. Дегів це мало злякало, їхній голод був куди сильніше. Вона вже була готова закричати від жаху, коли поруч пролунав рятівний крик арахноіда. Тому коли показався Ксан, Сара в пориві емоцій кинулася йому на шию, не в силах вимовити слів подяки.

- Цікаво, на що ти сподівалася? - пробурчав Ксан. - Думала , прогулянка до Зіри буде невимушеною?

- Тебе послав Роб ?

- А хто ж іще! Павук передбачав твою самоволку. Наказав супроводити тебе до крайньої точки і притягти назад.

- Тобто, коли деги за мною побігли, ти спокійнісінько спостерігав , поки вони мене до смерті налякають з метою виховання? - від обурення у Сари перехопило подих.

- Іди за мною, Саро, - процідив Ксан все ще сердито. - Не змушуй застосовувати силу.

- А тобі ніхто і не дозволить, - пролунав ще один голос арахноіда, вочевидь  заставши Ксана зненацька. - Вона піде туди, куди зібралася, тому що мені цікаво послухати, що вона їм скаже.

- Іве, - процідив Ксан, і Сара помітила, як при цьому він стиснув кулаки, немов готуючись до нападу. - Павук наказав повернути Сару в Остін, і я це зроблю.